Артроз – симптоми, діагностика і лікування

Діагностика артрозу суглобів проводиться комплексно з використанням різних інструментальних і лабораторних методів. Правильне обстеження дозволяє своєчасно виявити захворювання і визначити терапевтичну програму. Для отримання точних, достовірних результатів діагностики необхідно дотримуватися правил і рекомендацій при здачі аналізів.

Клінічні прояви

Артроз суглобів – підступне, довгостроково існуюче захворювання з прихованими симптомами. Найчастіше ознаки захворювання помічаються на пізніх стадіях, коли хвороба приймає запущену форму. На початковому етапі порушується структура хрящової тканини, що покриває головки кісток. Поступово руйнівний процес поширюється на кістково-м’язову систему. Перші характерні ознаки гонартрозу (ураження колінного суглоба) або коксартрозу (кульшового):

  • короткочасні болі при фізичному навантаженні;
  • тугоподвижность суглоба, хруст, відчуття поколювання;
  • вечірні болі, які припиняються вранці;
  • дискомфорт, незручність при русі.

На замітку!

На початковому етапі артрозу не спостерігається зовнішніх візуальних змін ураженого суглоба. Клінічна картина слабо виражена, що ускладнює своєчасну діагностику захворювання при зовнішньому огляді. Рідкісні болі, неприємні відчуття приписуються іншим хворобам, сприяючи прогресуванню хвороби. Точно діагностувати суглобової артроз вдається за умови комплексного обстеження у досвідченого фахівця.

Методи діагностики

Не існує універсальної методики, яка дозволяє точно визначити артроз. Суглобові захворювання важко розрізняти й ідентифікувати, оскільки вони характеризуються схожими симптомами. Використовуючи комплексну діагностику, вдається послідовно виключити інші патології, з максимальною вірогідністю встановити наявність артрозу:

  • лабораторне дослідження крові, синовіальної рідини;
  • рентгенографія, ультразвукове дослідження (УЗД);
  • томографія – магнітно-резонансна (МРТ), комп’ютерна (КТ).

Кожному із зазначених методів має свої переваги і недоліки. З цієї причини призначається ряд обстежень, необхідних для формування загальної картини ураження суглоба. Які аналізи здаються для виявлення остеоартрозу – це питання вирішує лікар, виходячи з даних анамнезу, клінічних симптомів, загального стану пацієнта.

Лабораторні дослідження

Аналізи крові при артрозі не мають істотних відхилень від норми. Аномальне значення деяких параметрів вказує на інші суглобів:

  • якщо спостерігається підвищення швидкості осідання еритроцитів (ШОЕ вище 25 мм/год), то підозрюють запальний процес в синовіальній порожнини – синовіт;
  • одночасне підвищення значення ШОЕ та лейкоцитів (вище 9000) зі зниженням рівня гемоглобіну (менше 120 г/л) вказує на можливість розвитку ревматоїдного артриту.

Біохімічний аналіз крові при артрозі проводиться з метою встановлення маркерів запалення. Наявність С-реактивного білка і ревматоїдного фактора свідчить про ревматоїдному артриті. При виявленні антигенів HLA-B27 діагностують хворобу Бехтєрєва.

На замітку!

Для лабораторного обстеження кров беруть з вени, рано вранці натщесерце.

Рентгенографія

Рентгенографічне дослідження є основним способом діагностики судинних захворювань. У світлі рентгенівського опромінення виявляються наступні патологічні процеси:

  • зміна анатомічної форми суглобових елементів;
  • деформація кісток – освіта остеофітів, наростів;
  • звуження суглобової щілини за рахунок ущільнення головок кісток.

На рентгені встановлюються рентгенологічні ознаки артрозу, добре помітні для досвідченого фахівця. Анатомічна патологія ураженого суглоба діагностується з високим ступенем точності на другій стадії захворювання. Характерні ознаки артрозу на рентгені:

  • зменшення суглобової щілини;
  • ущільнення головок кісток;
  • освіта остеофітів;
  • деформація суглоба.

До обов’язковим ознаками артрозу при рентгенографічному обстеженні відносяться:

  • кісти – нарости в області найбільшої навантаження;
  • симптоми стану підвивиху та вивиху;
  • ділянки ерозії суглобової поверхні.

Результати обстеження дозволяють умовно виділяти 4 стадії остеоартрозу:

  • 0 – відсутність ознак;
  • 1 – точкові остеофіти;
  • 2 – чітко виражені остеофіти;
  • 3 – видиме звуження суглобової щілини;
  • 4 – виражений остеоартроз.

Важливо!

До недоліків рентгенографії відноситься неможливість вивчення хрящової тканини. В рентгенівських променях непомітні процеси її руйнування та деформації. Рентгенологічне зміна суглобової щілини характеризується незначною динамікою – звуження відбувається на 0,3 мм протягом року. Цей факт не дозволяє стежити за розвитком патології.

Рентгенографія і хондрометрия

Звуження суглобової щілини між кістками зчленування є основним показником при діагностиці артрозу. Руйнування хрящової тканини призводить до посилення тертя між головками кісток, їх ущільнення та деформації. Метод хондрометрии полягає у розрахунках величини звуження суглобової щілини за спеціальною формулою. Кількісна оцінка проводиться на підставі звичайної хроматограммы та відстеження динаміки змін. Результати спостережень у поєднанні з зовнішнім оглядом, лабораторними аналізами та іншими дослідженнями дозволяють діагностувати артроз.

Ультразвукове обстеження

Вивчення стану хрящової тканини проводиться ультразвуковим дослідженням. Його використовують у якості допоміжного методу для підтвердження діагнозу. У полі зору ультразвукових хвиль добре помітні:

  • патології гіалінового хряща і меніска, кісткові матриксы;
  • витончення хрящової оболонки головок кісток;
  • відсутність підвищеного обсягу суглобової рідини;

Інформативність УЗД колінного суглоба при артрозі залежить від використовуваної апаратури, професіоналізму лікаря. Точність встановлення картини дегенеративно-дистрофічних змін визначається компетентністю, суб’єктивною оцінкою фахівця. УЗД обстеження не є остаточним методом діагностики артрозу, але може служити способом встановлення захворювання.

Комп’ютерна томографія

КТ – метод дослідження рентгенівськими променями в різних проекціях, що дозволяє отримати об’ємну картину ураженого суглоба. Результати обстеження схожі зі звичайною рентгенографією, але дають більш детальне уявлення про анатомію кісток зчленування. КТ при остеоартрозі часто використовується як альтернативний варіант при наявності протипоказань до МРТ.

Магнітно-резонансна томографія

Сутність методу полягає у використанні магнітних хвиль, що генеруються спеціальних випромінювачем. МРТ – сучасний, дорогий спосіб діагностики різних захворювань. З його допомогою вдається виявити патологію хрящової тканини і встановити артроз на ранній стадії. МРТ колінного суглоба відрізняється високою точністю, не має аналогів за інформативністю:

  • виявлення мікропошкоджень кістково-хрящової тканини;
  • найменші дегенеративні зміни в анатомії суглоба;
  • витончення, деформація, руйнування гіалінового хряща;
  • аномальні процеси на клітинному рівні.

Точність МРТ при діагностиці захворювання становить не менше 80-90%. Достовірність результатів багато в чому залежить від компетентності лікарів. Комплексне МРТ обстеження в поєднанні з лабораторними аналізами, УЗД, рентгенографією дозволяє встановити артроз на будь-яких стадіях розвитку

Поділитися з друзями:
Жіночий Світ