Мікоз стопи — ознаки, лікування та фотографії

Грибкові інфекції, що уражають епідерміс підошви, у міру розвитку захворювання переходять на шкіру пальців та міжпальцеві ділянки. Часто інфекція зачіпає й нігтьові пластини. За відсутності адекватного лікування грибок стопи на фоні зниженого імунітету може швидко прогресувати, спричиняючи поширення інфекції по всьому організму. Для швидкого одужання необхідні своєчасна діагностика та правильно складена лікувальна схема.

Етіологія

Мікоз стопи виникає внаслідок зараження шкіри ніг патогенними дерматофітами, плісеневими або дріжджовими грибками. Дерматологія знає близько 500 різновидів патогенних грибів, що можуть уражати людський епідерміс.

На замітку!

Зараження грибком відбувається при контакті ступнів із інфікованою поверхнею: чужим взуттям, підлогою в громадських місцях, недостатньо обробленими інструментами для педикюру тощо.

Шанси на розвиток грибка стопи значно вищі у людей з такими факторами в анамнезі:

• гіпергідроз стоп;
• порушення ендокринної системи, зокрема цукровий діабет;
• дитячий та похилий вік;
• ослаблений імунітет внаслідок тривалого прийому антибіотиків або імунодефіцитних станів;
• пошкодження шкіри стоп — тріщини, мозолі, натоптиші;
• переохолодження, довге перебування у вологому середовищі;
• дерматологічні хвороби з лущенням або виразками;
• деформації стоп;
• незручне або неякісне взуття.

У зоні ризику перебувають люди, чия робота пов’язана з постійними відвідинами громадських душових: спортсмени, військові, співробітники металургійних і гірничодобувних підприємств, працівники басейнів і саун.

Різновиди мікозів

Збудників мікозних інфекцій дуже багато. Найчастіше зустрічаються такі типи:

• кандидні;
• Trichophyton rubrum;
• Trichophyton mentagrophytes;
• Trichophyton interdigitalis.

Ці різновиди грибків стоп мають відмінну симптоматику та локалізацію вогнищ інфекції. Клінічна форма мікозу визначається проявами і місцем старту інфекційного процесу. Виокремлюють чотири основні форми грибка стопи:

1. Стерта. Симптоми помірно виражені або слабо помітні. У осіб з нормальною імунною системою хвороба може протікати майже без ознак. Зазвичай збудниками є грибки роду Candida.
2. Дисгідротична, або везикулярна. Виявляється утворенням висипів і епідермальних ерозій. На підошві і пальцях з’являється рідше. Без раннього лікування може трансформуватися в екзему.
3. Інтертригинозна. Характеризується локалізацією у міжпальцевих складках. Надалі може поширюватися на незачеплені ділянки стопи.
4. Сквамозно-гіперкератотична. На початку має мало виражені симптоми. У запущених випадках з’являються глибокі тріщини в епідермісі. Лікування такої форми ускладнюється при приєднанні бактеріальної інфекції.

Навіть за відсутності яскравих симптомів людина з грибком стопи вже є джерелом інфекції. Тому не можна нехтувати правилами особистої гігієни та санітарної безпеки, не покладаючись на зовнішньо здоровий вигляд ступень близьких або знайомих.

Симптоматика

Якщо вчасно розпізнати симптоми і почати лікування грибка стоп на ранній стадії, можна запобігти поширенню інфекції та скоротити тривалість терапії. Клінічна картина мікозів залежить від виду збудника й стадії хвороби. Початковими ознаками грибка стопи є:

• лущення шкіри в ураженій зоні;
• свербіж і відчуття дискомфорту;
• помітні зміни кольору шкіри — вона може набувати зеленуватих, синюватих або фіолетових відтінків;
• різкий неприємний запах, що відрізняє грибок стопи від інших дерматозів.

При виявленні цих симптомів не відкладайте візит до лікаря. Встановити вид збудника і підібрати адекватне лікування може лише фахівець на підставі лабораторних досліджень матеріалу з ураженої ділянки.

Важливо!

У занедбаній формі з’являються глибокі тріщини, гіперемія і виразки, підвищується температура шкіри кінцівок.

Зовнішні прояви грибка стопи можна переглянути на фото й порівняти з реальними симптомами. Зазвичай грибкова інфекція стоп супроводжується ураженням нігтьових пластин, які можуть змінювати колір, кришитися та деформуватися.

За зовнішнім виглядом грибка стопи на певних стадіях можна оцінити ефективність лікування. Проте для підтвердження повного одужання необхідні повторні аналізи, оскільки живі спори можуть викликати рецидив.

Діагностика

Поява перших ознак мікозного ураження стоп — привід звернутися по медичну допомогу. Окрім огляду, збору анамнезу та епідеміологічних даних, лікар-міколог призначає лабораторні обстеження.

Для діагностики грибка стоп застосовують мікроскопію уражених тканин та тести для визначення видової приналежності патогенної мікрофлори.

Важливо!

Для лабораторного тестування беруть невеликі фрагменти епідермісу, роблять зіскріб пошкодженої ділянки шкіри. Отриманий матеріал обробляють гідроксидом калію і вивчають під мікроскопом. Такий аналіз дозволяє виявити грибкові нитки, але не визначає вид.

Якщо при первинному дослідженні грибок підтверджено, далі проводять тести для ідентифікації збудника. Це може бути бактеріологічний посів або ДНК-діагностика за допомогою сучасної апаратури, що вкаже на конкретну різновидність інфекції.

У процесі культивування визначають чутливість збудника до антимікотиків, що дає змогу підібрати оптимальну схему лікування грибка стопи.

Перед початком системної медикаментозної терапії іноді потрібні додаткові аналізи крові та сечі, щоб виключити супутні патології внутрішніх органів. Деякі системні хвороби є протипоказанням до прийому певних протигрибкових ліків.

Медикаментозна терапія

Лікування мікозу стоп зазвичай проводиться в амбулаторних умовах. Боротися з грибком можна місцевими засобами та пероральними антимікотиками.

Важливо!

Самостійний вибір ліків малоефективний. Питанням, чим і як лікувати грибок стопи, займається лікар після проведення необхідного обстеження пацієнта.

Для місцевої терапії призначають креми, мазі, гелі, бальзами, лосьйони та розчини з фунгіцидною або фунгістатичною дією. У аптеках великий асортимент протигрибкових засобів локальної дії в різних цінових категоріях. Враховуючи довгий курс лікування, варто заздалегідь планувати витрати. При необхідності лікар може підібрати більш доступний аналог дорогого препарату.

Серед місцевих протигрибкових засобів найбільш відомі:

• Ламізил-крем;
• Клотримазол;
• Мікозолон;
• Дипросалик;
• Лортидерм;
• Тигбодерм;
• Нітрофунгін;
• Кетоконозол;
• Нізорал;
• Пімафуцин;
• Екзодерил;
• Фетимін;
• Толмицен-паста;
• Хінофунгін;
• Дактанол;
• Дактарін;
• Кандид.

При підвищеній пітливості ніг рекомендують застосовувати фунгіцидні присипки та тальк.

Окрім основних протимікозних засобів, слід користуватися розчинами для дезінфекції шкіри стоп і взуття.

Паралельно з медикаментозною терапією слід регулярно проводити гігієнічну обробку ступень перед нанесенням препаратів:

1. Ретельно вимити ноги з антибактеріальним милом.
2. Обережно видалити відмерлі ділянки шкіри пемзою.
3. Після миття витерти ноги насухо чистим м’яким рушником.
4. Чисту шкіру обробити йодом, нашатирем, аніліновими барвниками або спеціальним розчином.

При важкому перебігу і за відсутності протипоказань впоратися з грибком допоможуть системні антимікотики для перорального застосування: Орунгал, Гризеофульвін, Кетоконазол, Тербінафін і Флуконазол. Ці препарати випускаються у вигляді таблеток та капсул і дозволяють досить швидко лікувати грибок стоп навіть на пізніх стадіях, проте через виражену гепатотоксичність їх застосування доцільне лише при значному поширенні мікозу.

На замітку!

Без системних антимікотиків не обійтися у випадках, коли грибкові ураження стоп спричинили інфікування внутрішніх органів.

Народні засоби

Лікування грибка стоп народними засобами поступається за ефективністю медикаментозній терапії, але домашні процедури за перевіреними рецептами можуть значно пришвидшити одужання.

У домашніх умовах грибкові ураження стоп лікують оцтовими ваннами та компресами, відварами цілющих трав, камфорою та навіть тютюновим пилом.

• Для оцтової ванночки розчиніть у двох літрах теплої води дві столові ложки 70% есенції. Ноги тримають у розчині близько 15 хвилин. Після процедури ступні слід обполоснути прохолодною проточною водою, витерти сухим бавовняним рушником і обробити камфорним спиртом.
• Компреси готують на основі міцного відвару трав. Підходить сировина: корінь оману, полин, череда, листя лопуха, квіти календули. Марлю, змочену відваром, прикладають до уражених ділянок щодня на півгодини. Для кращого ефекту можна зверху накрити харчовою плівкою. Курс триває близько місяця.
• Довше триває лікування масляним настоєм цибулиння. Готують цілюще масло, настоюючи суміш подрібненого цибулиння та соняшникової олії протягом двох тижнів у співвідношенні 2:3. Грибок на підошві може зникнути за пару місяців.
• Відвар тютюнової порошки з цигарок застосовують для ванночок: 1 столова ложка на літр окропу. У злегка охолодженому розчині ноги тримають 20–30 хвилин. При регулярному застосуванні мікоз стопи може зникнути через місяць від початку процедур.

Під час лікування необхідно дотримуватися чистоти ступень, частіше міняти шкарпетки і дезінфікувати взуття. Важливо вжити профілактичних заходів, щоб не заразити рідних і близьких.