Грибкові інфекції трапляються доволі часто — вони можуть вражати внутрішні органи, слизові оболонки та шкірні покриви. Значний дискомфорт доставляє мікоз нігтів і шкіри стоп. Побачивши зміни в нігтях, людина замислюється: до якого лікаря звертатися при грибку нігтів на ногах, як проходитиме обстеження, які методи допоможуть одужати і які заходи потрібні, щоб уникнути повторного зараження.
Основні симптоми грибка нігтів
Спочатку оніхомікоз може протікати майже без симптомів, проте без лікування ознаки поступово стають помітнішими. Наявність грибка завдає незручностей. Проте не слід сподіватися, що хвороба пройде сама собою. Чим раніше людина звернеться до лікаря, тим простіше буде досягти одужання.
Слід запідозрити грибкову інфекцію, якщо з’являються такі симптоми:
- нігтьова пластина змінює колір на білий або брудно-жовтий;
- виникають плями або жовта смужка біля кореня нігтя;
- зникає природний блиск;
- ніготь стає шорстким;
- підвищена ламкість;
- змінюється товщина пластини: потовщення або атрофія з руйнуванням і оголенням нігтьового ложа;
- ніготь може відшаровуватися від шкіри;
- з’являється свербіж шкіри навколо ураженого нігтя.
Важливо!
Грибкове ураження стоп погіршує якість життя, а хворий може бути джерелом інфекції для оточення.
Вибір фахівця
Підтвердження або спростування діагнозу можливе після обстеження, а лікування — у досвідченого фахівця. Щоб не запустити хворобу, потрібно знати, до якого лікаря йти при грибку нігтів на ногах.
Лікар, що займається шкірними та венеричними захворюваннями, називається дерматовенерологом; напрямок — дерматовенерологія. Ця галузь має кілька спеціалізацій. У багатьох випадках лікуванням оніхомікозу займається дерматолог, який добре орієнтується в різних шкірних патологіях.
Міколог — лікар, що спеціалізується саме на грибкових захворюваннях. Саме він займається лікуванням нігтів на ногах. Мікологія — більш вузька галузь у дерматології. У великих містах функціонують спеціалізовані мікологічні центри, але в менш населених пунктах знайти міколога складно, тому часто лікування при оніхомікозі призначає дерматолог.
Алгоритм звернення до лікаря залежить від доступності медичної допомоги на території. У районній лікарні слід записатися на прийом до лікаря загальної практики або терапевта, щоб отримати направлення до вузького спеціаліста. Якщо потрапити до дерматолога важко, сімейний лікар на початковому етапі може призначити лікування оніхомікозу.
У великому місті можна звернутися прямо до дерматовенеролога. Він приймає в поліклініці або в шкірно-венерологічному диспансері, де допомога часто надається безкоштовно. Також можливий прийом у приватній клініці.
Часто грибок на стопах розвивається на фоні інших захворювань — наприклад, цукрового діабету, судинних порушень або станів імунодефіциту. Тоді лікар, який лікує грибок нігтів, може направити пацієнта до інших спеціалістів для комплексної терапії.
Діагностика оніхомікозу
Прийом і обстеження при грибку нігтів проходять у певній послідовності. Лікар розпитує пацієнта, збирає анамнез, з’ясовує наявність супутніх хвороб і цікавиться станом нігтів у інших членів родини. Далі проводиться візуальний огляд уражених ділянок (кисть, стопа). Навіть за типової клінічної картини грибка схоже прояв може спостерігатися при:
- псоріазі;
- червоному плоскому лишаї;
- травмі.
Діагноз мікозу нігтів слід підтвердити лабораторно. Як біоматеріал дерматолог бере зіскрібок з ураженої пластини або зі шкіри. Колонії грибка видно при мікроскопічному дослідженні. Якщо діагноз підтверджується, міколог на цьому етапі може призначити препарат широкого спектра дії.
Для встановлення видового складу грибка і визначення чутливості до протигрибкових засобів проводять посів виділеної культури. Це дозволяє підібрати максимально ефективну схему лікування.
Додатково застосовують ПЛР-діагностику (проте вона орієнтована переважно на грибки роду Trichophyton). Якщо ураження нігтів стопи проявляється на фоні хронічних захворювань внутрішніх органів, рекомендують дослідження крові на IgG до Candida albicans та Aspergillus. Мета обстеження — виключити або підтвердити системне ураження.
Лікування
Лікування мікозу — довготривалий процес, кінцева мета якого — відростання здорової нігтьової пластини. Вкрай важливо не припиняти прийом ліків при перших ознаках поліпшення. Неповний курс лікування може призвести до формування резистентності у грибка та вимагати заміни препарату.
Важливо!
Курс лікування може тривати до шести місяців. Неефективно і навіть шкідливо довіряти лікування людям без медичної освіти, які обіцяють швидке одужання.
Підібрати медикаменти, розрахувати дозування і тривалість курсу, а також визначити потребу в хірургічному або апаратному лікуванні повинен тільки лікар. Терапія грибка зазвичай не вимагає госпіталізації — достатньо регулярно відвідувати дерматолога, дотримуватись призначень і не забувати про профілактику. Ефективність лікування підтверджується як клінічно, так і результатами лабораторних досліджень.
Важливо!
При наявності супутніх захворювань обов’язково своєчасно звертатися до інших фахівців (ендокринолог, інфекціоніст, терапевт).
Медикаментозне лікування
Медикаментозна терапія здійснюється за допомогою спеціальних протигрибкових препаратів — антимікотиків. За механізмом дії їх поділяють на фунгіцидні (які знищують грибок) та фунгістатичні (які пригнічують його ріст).
Місцева антимікотична терапія
Лікування передбачає використання протигрибкових засобів у формі лаків, крапель, мазей або кремів. Найзручнішими у застосуванні вважають лаки та краплі.
Перевага — доставка активної речовини безпосередньо до колонії грибка. Відсутність системного впливу дозволяє проводити триваліший курс лікування. Місцеві засоби застосовують самостійно або в поєднанні з системною терапією.
Така тактика виправдана у випадках:
- наявності протипоказань до системних препаратів;
- поодиноких невеликих вогнищ інфекції;
- відсутності виражених деформацій нігтьової пластини;
- якщо процес починається з дистального краю і ураження одного нігтя не перевищує 50% площі.
Системна антимікотична терапія
Системне лікування показане при значному грибковому ураженні:
- мікозі трьох і більше нігтів;
- великій площі ураження;
- руйнуванні зони росту нігтя;
- наявності ендокринної патології.
Лікарська форма — таблетки; препарат потрапляє в кров і діє на весь організм. Найчастіше використовують такі засоби: гризеофульвін, дифлюкан, мікосист, нізорал, кетоконазол, орунгал, тербінафін.
Самолікування небезпечне — при перших підозрах треба звернутися до лікаря.
Фізіотерапевтичне лікування
Для цього застосовують лазерну терапію. Механізм дії полягає в локальному нагріванні нігтя до близько 70 °C, що дозволяє знищити грибок, не пошкоджуючи навколишні тканини. Методика може використовуватися самостійно або скорочувати тривалість системної терапії при комбінованому застосуванні. Кількість процедур визначає лікар.
Існує також озонова терапія, коли препарат вводять ін’єкційно в тканини навколо нігтя. Ефективність цього методу поки остаточно не доведена.
Хірургічне лікування
При значних ураженнях можливе хірургічне видалення нігтьової пластини. Доцільність такої операції визначає лікар, який лікує грибок нігтів.
Важливо підкреслити: від початку терапії і після її завершення слід ретельно дотримуватися правил гігієни:
- використовувати змінні тапочки в басейні та лазні;
- не приміряти чи не носити чуже взуття;
- обирати зручне взуття з натуральних матеріалів;
- після душу ретельно насухо витирати шкіру стоп.
При підозрі на грибок нігтів обов’язково зверніться до лікаря.
