Грибок стопи — фото, симптоми та лікування

Мікоз стоп — поширене захворювання, яке виникає внаслідок проникнення грибка trichophyton. Існують дві форми: червоний трихофітон і міжпальцевий грибок. На стопах частіше виявляють перший варіант. Ці мікроорганізми здатні викликати патологічні зміни верхнього шару епідермісу на підошві і між пальцями. Грибкова інфекція також уражує п’яти, спричиняючи тріщини та лущення. Лікування проводять із застосуванням протигрибкових препаратів.

Причини мікозу стоп

Характерною рисою захворювання є часті рецидиви. Воно погіршує якість життя пацієнтів і зустрічається приблизно у 20% населення. Збудником мікозу стоп і нігтів є трихофітон, що мешкає на поверхні шкіри. Патогенні мікроорганізми активізуються під впливом різних зовнішніх чинників. Серед них:

  • надмірна пітливість;
  • тривале носіння тісного взуття;
  • дрібні тріщинки, ранки або опіки на шкірі ніг;
  • ослаблення імунітету внаслідок різних захворювань;
  • сухість шкіри;
  • різні ступені плоскостопості;
  • порушення трофіки ніг.

Інфекція потрапляє на шкіру під час відвідування громадських місць із сприятливими для грибка умовами. Це можуть бути сауни, душі або басейни. Зараження також трапляється через носіння чужого взуття чи користування чужим рушником або мочалкою. Недотримання гігієни ніг, носіння неякісного взуття або брудних шкарпеток сприяє активізації грибка на стопах.

Цікаво!

При посиленому потовиділенні на шкірі виникають мікротріщини, через які проникають патогенні мікроорганізми.

Види мікозу та їх прояви

За МКХ мікоз стопи також називають дерматомікозом або дерматофітією. Без лікування грибок може перейти на нігтьову пластину. У клінічній практиці мікоз поділяють на такі типи:

  • міжпальцевий вид;
  • гіперкератоз — характеризується інтенсивним лущенням і відшаруванням верхнього шару епідермісу на ступнях;
  • дерматофіти — проявляються алергічною висипкою при ураженні грибком, також відомі як алергічний контактний дерматит.

Хвороба може тривалий час протікати без явних симптомів. Невелике лущення на бічних ділянках стоп або між пальцями часто не завдає незручностей, тому люди рідко звертаються до фахівців. Мікоз діагностують в основному тоді, коли патологічний процес поширюється на великі ділянки і починає спричиняти дискомфорт.

Залежно від тривалості перебігу захворювання виділяють кілька форм грибкової інфекції, кожна з яких має свої клінічні прояви. До них належать:

  1. Міжпальцева форма. Уражається шкіра між пальцями і на підошві: вона червоніє й лущиться. Згодом виникають свербіж і печіння. На тильній поверхні стопи запальні ознаки зазвичай відсутні.
  2. Сквамозна форма. Супроводжується почервонінням і вираженим лущенням; ураження охоплює великі ділянки, шкіра сильно свербить.
  3. Гіперкінетична стадія. З’являються папули — дрібні бульбашки з рідиною всередині. Формуються бляшки червоного або синюватого відтінку, які з часом зливаються. Уражається не лише підошва, а й бічні частини стоп; на п’ятах виникають тріщини.
  4. Дісгідротична форма. Відома як «мокрий» грибок: кількість бульбашок збільшується, при механічному впливі вони лопаються й утворюють глибокі виразки. Зовнішньо дісгідротична форма схожа на екзему або псоріаз, що ускладнює діагностику.

Хвороба часто проявляється при ослабленні імунітету внаслідок застуди, стресу, переохолодження чи впливу несприятливих факторів.

На замітку!

Мікоз стопи тривалий час може не виявлятися. Іноді спостерігається лише невелике лущення та сухість — так характеризується стерта форма. Цей стан може тривати від кількох місяців до кількох років.

Медикаментозне лікування

Діагноз мікозу шкіри стоп встановлюють на підставі скарг пацієнта, огляду та лабораторних досліджень для визначення типу грибка. Для пригнічення активності патогенних мікроорганізмів призначають сучасні протигрибкові препарати. Вони сприяють відновленню шкірного покриву й мають мінімальний вплив на печінку.

Особливо ефективним проти грибка вважають Ламізил. Діюча речовина — тербінафін — пригнічує активність грибків і частково вірусів. Цей компонент також входить до складу багатьох препаратів:

  • Нізорал;
  • Канізон;
  • Бифосин;
  • Микоспор;
  • Микотербин.

Засоби випускають у вигляді кремів і мазей, які наносять на уражену поверхню. Завдяки складу вони створюють захисну плівку. Застосовують препарати зазвичай один-два рази на добу до 4 тижнів. Також пацієнтам можуть призначити такі засоби, як Травоген, Батрафен, Мікосептин.

Важливо!

Перед нанесенням крему або мазі поверхню стопи слід ретельно очистити: роблять обгортання із саліциловою кислотою або приймають мильно-содові ванночки.

У разі везикулярного мікозу травмовані ділянки обробляють йодом, борною кислотою або зеленкою, щоб запобігти поширенню інфекції на нігтьову пластину. Нігті лікують спеціальним лікувальним лаком.

Дісгідротична форма мікозу стопи на фото вимагає застосування препаратів кортикостероїдної групи. До них належать:

  • Тридерм;
  • Мікозолон;
  • Пимафукорт.

Відгук

Рекламу Тридерма бачила по телевізору і купувала для чоловіка, який тривалий час страждав на мікоз. Симптоми відступали лише тимчасово. Після застосування засобу грибок на стопі повністю зник.

Тетяна, Омськ

У важких випадках можуть призначати системні антимікотичні препарати у таблетках або капсулах. Найефективнішими вважають Ирунин, Сандоз, тербінафін. Приймати такі засоби слід тільки за призначенням лікаря, оскільки вони мають побічні ефекти і можуть негативно впливати на роботу печінки. Лише фахівець після обстеження підкаже, чим і як лікувати хворобу.

Народні рецепти при мікозі

Рецепти народної медицини при мікозі стоп слід використовувати як доповнення до лікарських препаратів. Найпопулярніше домашнє засіб при грибкових ураженнях — ванночки для ніг. У таз з теплою водою можна додавати різні компоненти:

  1. Сода та антибактеріальне мило. Розводять по дві столові ложки на 5 л води. Мило попередньо натирають на тертці або використовують рідке. Ванночки роблять щодня.
  2. Морська сіль. Процедуру проводять 15–20 хвилин, після чого шкіру насухо промокають серветкою. Курс лікування — 2–3 місяці.
  3. Чистотіл. Розпарювати ноги в слабкому розчині чистотілу можна не більше 30 хвилин. Перед використанням рослини слід переконатися у відсутності алергічної реакції.

Відгук

Шкіра на пальцях ніг почала лущитися й свербіти. Лікар поставив діагноз — мікоз. Робила ванночки для ніг з чистотілом. Через два дні вже помітила поліпшення.

Маргарита, Волгоград

Народні рецепти також радять щоденно протирати фаланги пальців йодом і столовим оцтом, чергуючи засоби кожні два тижні. Лікування триває до появи позитивного результату.

Перед сном рекомендується мити ноги з милом і ретельно висушувати їх, особливо область між пальцями.

На замітку!

Використовуючи народні засоби, важливо пам’ятати: позитивний результат досягається тільки при виконанні всіх рекомендацій, дотриманні пропорцій і тривалості лікування. Перед застосуванням рецептів потрібно проконсультуватися з лікарем.

Симптоми та лікування мікозу стоп залежать від типу інфекції. Саме тому використовують різні лікарські препарати, а народні методи не завжди дають стабільний ефект. Повністю вилікувати мікоз ніг можна лише при комплексному підході до терапії: домашні методи повинні доповнювати медикаментозне лікування.

Заходи профілактики

Мікоз стоп легше запобігти, ніж лікувати. Щоб уникнути розвитку захворювання, слід дотримуватися простих правил:

  • користуватися тільки власними мочалками та рушниками;
  • у громадських місцях (лазні, сауни, басейни) надягати гумові тапочки;
  • дотримуватися гігієни ніг;
  • не носити брудне взуття, шкарпетки чи колготки;
  • взуття просушувати, провітрювати і дезінфікувати;
  • зміцнювати імунітет.

Мікоз стоп — досить поширене захворювання. Його спричиняють патогенні мікроорганізми, які потрапляють на шкіру через користування чужими мочалками, рушниками або носіння чужого взуття. Інфекція проникає через мікротріщини й ранки. Лікування ускладнюється тим, що на ранніх стадіях хвороба може не проявлятися, і багато пацієнтів не помічають незначного лущення або почервоніння. Ігнорування терапії може призвести до свербежу, печіння й інших неприємних відчуттів. Тому при появі перших ознак необхідно звернутися до лікаря.

Сподобалася стаття? Поділитися з друзями:
Жіночий Світ