Мікоз нігтів — поширене захворювання, яке найчастіше виникає через недбале ставлення до гігієни, користування чужими рушниками або мочалками та носіння невідповідного взуття. Викликають його різні види грибків. Під час свого розвитку вони змінюють будову нігтьової пластини та навколишніх тканин. За відсутності лікування це може призвести до серйозних наслідків. Їх можна запобігти, якщо розпізнати грибок нігтів на ранній стадії.
Причини та перші ознаки
Грибкові інфекції нігтів на ногах спричиняють різні мікроорганізми. Деякі з них постійно присутні на шкірі, інші потрапляють із зовнішнього середовища. Їх активність можуть спровокувати такі фактори:
- Недостатня гігієна стоп.
- Відвідування саун, бань або басейнів.
- Користування чужими рушниками, губками та іншими гігієнічними предметами.
- Підвищене потовиділення ніг.
- Наявність мікротріщин, опіків чи ран на шкірі.
- Носіння чужого, тісного або незручного взуття.
- Ослаблений імунітет.
- Загострення інфекційних або хронічних хвороб.
На початковій стадії грибок нігтів видно по зовнішнім змінам нігтьової пластини. Найчастіше з’являються ламкість та розшарування. До ознак початкової стадії захворювання належать:
- Зміна забарвлення нігтя. Пластина втрачає блиск, стає непрозорою і поступово набуває блідо-білого відтінку. В залежності від збудника може з’явитися зеленувато-бурий, чорний або жовтий колір.
- Зміна товщини нігтя. Він може тоншати, розм’якшуватися або навпаки потовщуватися.
- Деформація поверхні нігтя. Інфекція проявляється у вигляді ямок, горбків або гребенів на нігтьовій пластині. Вони іноді малопомітні і виникають після травми.
Деякі види грибків зачіпають також нігтьовий валик. З’являється почервоніння, відчуття печіння, свербіж і лущення шкіри. На фото початкової стадії грибка нігтів можна побачити характерні зміни пластини.
Класифікація
У медицині розрізняють три форми оніхомікозу залежно від локалізації процесу та зовнішніх проявів. До них належать:
- Гіпертрофічний тип. Пластина стає крихкою й потовщеною. При ходьбі ніготь розкришовується, що супроводжується болем. Цей вид розпізнають за потовщенням та зміною кольору нігтьової пластини.
- Атрофічний тип. Відзначається стоншення пластини. На початку з’являються невеликі білясті плями та смуги, які з часом захоплюють всю поверхню. Нігтьова пластина втрачає початковий відтінок, стає матовою і тьмяною.
- Нормотрофічний тип. Змінюється зовнішній вигляд пластини: вона може отримати більш блискучу поверхню та горизонтальні жовті смужки. На початку цей тип нагадує атрофічний, але колір пластини залишається незмінним.
Важливо!
Кожна форма рідко зустрічається ізольовано. Часто вони поєднуються, тому ознаки грибка можуть проявлятися в різному ступені. На початковому етапі симптоми слабо виражені, що ускладнює діагностику.
Методи діагностики
Початкову стадію грибка нігтів потрібно ретельно діагностувати, оскільки її симптоми схожі на інші хвороби, наприклад дерматит, псоріаз, екзему або запалення нігтьового валика.
Лікар починає з візуального огляду, щоб оцінити ступінь ураження і вираженість симптомів. Для підтвердження діагнозу застосовують такі дослідження:
- Мікроскопія. При підозрі на грибок це основне лабораторне дослідження для встановлення причини захворювання. З нігтьової пластини беруть зіскрібок, який відправляють до лабораторії. Матеріал обробляють спеціальним розчином для руйнування кератину. Метод не завжди дозволяє визначити тип збудника, але позитивний результат дає підстави призначити антигрибкові препарати широкого спектру дії.
- Культуральне дослідження. Це лабораторне дослідження допомагає визначити вид грибка. Матеріал поміщають у поживне середовище, де виростає грибкова культура. Тип встановлюють за швидкістю росту, формою колоній і кольором. Культуральне дослідження також показує чутливість грибків до ліків. Недоліком є тривалість — результати готові через 3–5 днів.
- ДНК-діагностика. Призначають не завжди, а при підозрі на кандидозні грибки або дерматофіти. Результати можна отримати вже через 2 дні. Мінус методу — висока вартість через використання дорогого обладнання.
Грибок нігтів не завжди починається зі змін структури пластини. Симптоми неспецифічні, тому потрібна ретельна діагностика. Визначити початкову стадію мікозу лише за зовнішніми ознаками важко. Тому при незначних ураженнях нігтя або нігтьового валика варто звертатися до фахівця.
Лікування початкової стадії грибка
Лікування на початковому етапі передбачає використання місцевих засобів і пероральних препаратів у таблетованій формі. Спреї та мазі найчастіше застосовують як доповнення до таблеток або для профілактики. Найбільш дієвими є:
- Ламізил. Випускається у вигляді гелю, лаку та мазі. Діючою речовиною є тербінафін.
- Тербикс. Спрей для лікування оніхомікозу.
- Экзифин. Ефективний протигрибковий крем, що сприяє прискоренню одужання.
- Залаин. Крем із сертоканазолом у складі.
- Экзодерил. Крем на основі нафтифіну.
- Микозорал і Нізорал. Містять кетоконазол.
- Стоп-актив. Олійний засіб від оніхомікозу.
Також застосовують спеціальні лаки, які після нанесення довго впливають на грибок. На початковій стадії не використовують різні пластирі.
При підтвердженні грибка нігтів призначають таблетки для системного лікування та профілактики ускладнень.
Важливо!
Самостійний підбір препаратів категорично заборонений, оскільки вони мають побічні ефекти і підбираються залежно від типу грибка. Лікар перед призначенням таблеток перевіряє наявність протипоказань. Також ці засоби не сумісні з деякими гормональними протизаплідними препаратами, що слід враховувати.
Найбільш ефективними ліками вважаються:
- Флуконазол;
- Нізорал;
- Онихон;
- Итразол;
- Экзифин.
За правильно підібраного лікування симптоми зникають, а уражена нігтьова пластина поступово замінюється здоровою тканиною. Після завершення курсу пацієнтам рекомендують повторно здати аналізи через 2 тижні. Після прийому деяких препаратів можуть спостерігатися почервоніння і лущення шкіри ніг — це реакція на лікування.
Можливі ускладнення
Початкова стадія грибка нігтів на ногах зазвичай відповідає лікуванню. Якщо ж не вживати заходів, захворювання ускладнюється: симптоми стають явними, а інфекція поширюється по всій поверхні нігтя. Можливі ускладнення включають:
- перехід патології в хронічну форму;
- постійне відшарування, руйнування і кришіння пластини;
- атрофію нігтя;
- ослаблення імунітету через тривалу активність грибка;
- приєднання вірусних і бактеріальних інфекцій;
- поширення ураження на сусідні нігті;
- ускладнення перебігу хронічних захворювань.
Мікоз на ранній стадії слабо виражений. Його діагностують за змінами структури нігтьової пластини, появою дискомфорту, свербежу або печіння. Лікування після встановлення оніхомікозу і визначення типу збудника потрібно починати невідкладно, оскільки з часом хвороба прогресує, грибок проникає глибше в тканини нігтя, і лікування стає значно складнішим і тривалішим.
