Як кохання змінює мозок людини? Нейробіолог Стефані Качіоппо стверджує, що почуття глибокої прихильності здатне допомогти людині легше справлятися з проблемами, а тривала самота згубно впливає на здоров'я, передає The New York Times .
Цей матеріал – частина нашого щоденного розсилання. Якщо ви хочете отримувати свіжу розсилку, підписуйтесь на неї тут і отримуйте її, де вам зручно (поштою або Telegram).
Стефані Качіоппо розповідає, що вона була єдиною дитиною у сім'ї. Це вплинуло її здатність будувати спілкування з однолітками. Незважаючи на те, що у дорослому віці Стефані почала досліджувати людські зв'язки з наукової точки зору, вона тривалий час не могла усвідомити важливість міжособистісних відносин на власному досвіді.
“Я казала собі, що відсутність прихильності зробила мене об'єктивнішим дослідником: я могла досліджувати любов, не перебуваючи під її чарами”, – пише вона у своїй книзі.
Проте, у 2011 році, у віці 37 років вона зустріла свого колегу та майбутнього чоловіка Джона Качіоппо. Він був прихильником ідеї, що тривала самотність може бути настільки ж шкідливою для здоров'я, як і куріння. Згодом Стефані почала погоджуватися з концепцією чоловіка, і вони почали проводити спільні дослідження.
За словами Стефані, глибоке почуття прихильності пов'язане зі спокоєм та задоволеністю. Воно активує області мозку, які запускають складніші когнітивні функції. Це дозволяє людині менш гостро відчувати біль, виявляти більше співчуття, добре запам'ятовувати та мати креативне мислення. На думку доктора Качіоппо, романтичне кохання відчувається як надсила, яка допомагає мозку використовувати всі свої можливості.
