Ускладнення ревматоїдного артриту – наслідки захворювання

Ревматоїдний артрит – аутоімунне захворювання, яке має хронічний характер перебігу і приводить до змін в опорно-рухової системи людини. Хвороба характеризується системним перебігом з ураженням різних суглобів і позасуглобових проявів. Ускладнення ревматоїдного артриту включають в себе різні синдроми, пов’язані з залученням в патологічний процес внутрішніх органів (легені, серце та ін), шкіри та інших анатомічних утворень. Негативні наслідки патології спостерігаються у тих пацієнтів, які або тривалий час не звертались за медичною допомогою, займаючись самолікуванням, або при призначенні неефективної терапії.

Прояви з боку суглобів

Аутоімунна патологія характеризується тривалим, хронічним перебігом з ураженням однойменних суглобів, частіше всього симетричним. Всередині суглобів і в тканинах навколо них розвивається запалення, що приводить до поступового руйнування хрящової тканини і суглобових поверхонь на кістках.

Важливо!

При відсутності медичного лікування, запальний процес і дегенерація тканин постійно прогресує, призводячи до вираженого болю у спокої, розвитку анкілозу (відсутність рухливості в суглобі). Лікування подібного стану можливе тільки при проведенні хірургічних операцій.

У зв’язку з тим, що патологія характеризується залученням великої кількості суглобів, її прогресування закінчується інвалідизацією людини і розвитком у нього позасуглобових ускладнень при ревматоїдному артриті.

Зміни у внутрішніх органах

Аутоімунний характер хвороби призводить до того, що у пацієнтів з даною патологією часто спостерігаються негативні наслідки ревматоїдного артриту поза суглобів, що істотно ускладнює перебіг захворювання. Важливо відзначити, що виникає ураження внутрішніх органів є проявом системного характеру подібного артриту, а не має безпосереднього зв’язку з ураженням суглобового апарату.

Шкірні покриви

У половини хворих відзначається утворення в шкірі специфічних вузликів, що характеризуються невеликим локальним некрозом тканини з розростанням навколо нього сполучної тканини та активного розмноження клітин імунної системи.

Найбільш часта локалізація таких вузликів – шкіра в навколосуглобових області, а також у місцях стискання, що мабуть пов’язано з механічним характером появи цього симптому. Вузлики спостерігаються у хворих при загостренні артриту і в період ремісії можуть зменшуватися або навіть повністю зникати.

Крім вузликів при зовнішньому огляді у людей виявляються ділянки потовщення або витончення шкіри, артеріїт на пальцях верхніх кінцівок, аж до появи ділянок некрозу.

Патологія очей

При тривалому наявності захворювання ускладнення ревматоїдного артриту суглобів часто проявляються ураженням очей. У цьому випадку можуть виникнути наступні клінічні прояви:

  • почервоніння очей, пов’язане з розвитком катарального кон’юнктивіту;
  • запальні зміни в склері різного ступеня вираженості;
  • при аутоімунному пошкодженні слізної залози розвивається синдром Шегрена, що характеризується сухістю і дискомфортом в області очей, подібний стан може призвести до кон’юнктивіту, склериту, аж до втрати зору.

При виявленні будь-яких ознак втягнення в патологічний процес очей, пацієнту завжди слід консультуватися з лікарем-офтальмологом.

Серцево-судинна система

Системне аутоімунне захворювання характеризується ураженням різних оболонок серця. Найбільш часто у хворих відзначають міокардит, пов’язаний із запаленням серцевого м’яза і проявляється слабкістю, підвищенням температури, відчуттям серцебиття і різними порушеннями ритму серця. Трохи рідше формується перикардит, що приводить до розвитку аналогічних симптомів.

Важливо!

Всі пацієнти з аутоімунними захворюваннями мають високий ризик розвитку васкулітів, пов’язаних з розвитком запальної реакції в судинах шкіри, серця, очей та інших внутрішніх органів.

Нервова система

Поява сенсорно-моторної нейропатії – найбільш часте ускладнення захворювання з боку нервової системи. Відзначається зниження чутливості на окремих ділянках тіла, печіння та біль різного ступеня інтенсивності, а також неприємні відчуття у вигляді парастезий.

На замітку!

При утворенні ревматоїдних гранульом у вигляді вузликів є ризик здавлення нервових стовбурів. У хворих розвивається виражений больовий синдром з посиленням в нічний час, парестезії, порушення чутливості і, у рідкісних випадках, рухових функцій.

Органи дихання

Ревматоїдний артрит не обходить стороною і бронхолегеневу систему. Найбільш часто, у пацієнтів розвивається плеврит, що характеризується болем, що посилюється під час кашлю, чхання, глибокого вдиху. Крім цього, можливе формування інтерстиціального ураження легень, облітеруючого бронхіоліту та формування вузликів в тканини органу.

Ускладнення ревматоїдної патології можуть зачіпати червоний кістковий мозок, лімфатичні судини, органи сечостатевої системи та ін. В кожному конкретному випадку пацієнтам слід звертатися до лікаря, який проведе необхідне обстеження і скоректує проведену терапію.

Ревматоїдний артрит, будучи системною патологією, характеризується ураженням не тільки суглобів, але зачіпає і внутрішні органи. Зміни в них носять неспецифічний характер, що може ускладнювати діагностику і виявлення причин їх появи. Найбільш часто при патології страждають шкірні покриви, серцево-судинна і дихальна система, що призводить до появи у пацієнта нових симптомів. Лікування зазначених станів завжди повинен здійснювати тільки лікар, так як вони можуть швидко прогресувати і призвести до тяжких наслідків для здоров’я.

Поділитися з друзями:
Жіночий Світ