Ось вона сидить у кафі: помішує чай маленькою ложечкою, замислюється, довго дивиться у вікно, смикаючи локон. Погортає книгу знічев’я, акуратно закриває її, кличе офіціанта, просить рахунок, розплачується з посмішкою. Підводиться, поправляє джинси — і йде до дверей. А всі чоловіки за столиками проводжають її поглядом. Кожного разу.
Вона нібито нічого особливого не робить. Може сісти в кутку і за весь вечір не промовити жодного слова — але хоч краєм ока на неї дивитимуться всі. Чим вона приваблює? Що є в ній такого, чого немає в модній Аліни та професійно підфарбованої Маші? На них не дивляться, а на неї — зі сталістю, що викликає заздрість.
— Нічого дивного. Вона жіночна, — відповів на це питання мій знайомий.
— Жіночна? Вона? — здивувалася я. — Вона віддає перевагу джинсам платтям. Не фарбується зовсім — ну, може, іноді, коли знає, що її сьогодні зніматимуть. Не охає, не ахає, не манірує, не попискує. Вона така… звичайна.
— Кажу ж тобі: в жіночності вся річ. У щирій та справжній. Чоловіки це одразу січуть і дуже ведуться.
— А в чому критерії цієї жіночності?
— Важке питання. Її, жіночність, швидше відчуваєш, ніж бачиш.
Її жіночність швидше відчуваєш, ніж бачиш. Але в цьому її сила
Тут я вперше по-справжньому задумалася про жіночність. Раніше жила собі й не думала, що від неї залежить так багато. Виявляється, мало народитися дівчинкою. Рожеві бантики на пелюшках ще нічого не означають, і те, що тебе звуть Юля, а не Максим, не дає головного. Бути жінкою треба вміти — жінкою не народжуються, нею стають.
Я не полінувалася і розпитала знайомих чоловіків, на що вони звертають увагу в жінках. Що для них жіночність і які в неї критерії? Вони були спантеличені, але разом ми склали кілька визначень. Думаю, загалом ви не будете здивовані. Але нехай ці думки складуться у вас у голові одним списком — можливо, наштовхнуть на щось нове: нові звички чи несподіване вбрання.
1. Рухи
Вони мають бути плавними. Хочете бути жіночною? Жодних різких рухів. То схопила, це кинула, третє відштовхнула — ні, так не годиться. Тепер слідкуємо за рухами рук: неспішно помішуємо цукор у чаї, допомагаємо собі жестами, коли щось розповідаємо, але стежимо, щоб вони не були агресивними.
Справжню жінку видає гармонія, а сторонні бачать її в поведінці. Внутрішня гармонія проявляється у найдрібніших жестах. Тому почніть із простого: заспокойтеся, зробіть глибокий спокійний вдих, видихніть, посміхніться собі. Все — ви готові. Тепер на вас почнуть заглядатися, хоча б для того, щоб стежити за магією ваших рук.
2. Голос
Жіночність проявляється у голосі. Не говоріть на високих тонах — намагайтеся говорити грудним, спокійним голосом, і нехай він буде тихим. Жодних істерик і завивань: це точно не фарбує. Фрази на кшталт «Людк, а Людк, ти поросятам дала?» теж викидаємо з голови.
Ось практичний прийом: згадайте всі нотки, які вас дратують у чужій мові, всі інтонації, від яких хочеться зморщитися, — і постарайтеся викорінити їх із власного говоріння. Бувають голоси, які хочеться слухати й слухати, але над ними працюють.
Запишіть свій голос на диктофон. Приготуйтеся до того, що засмутитеся: записаний голос вам не сподобається. Ви чуєте себе не таким, яким він звучить у ваших вухах, коли говорите, — у записі він буде вищим, писклявішим, гидкішим. Це нормально. Просто попрацюйте над ним, потренуйте інтонації. Мені мій голос, наприклад, дуже не подобається — і я почну над ним працювати разом із вами.
3. Одяг
Тут, звісно, багато запитань. Я зустрічала чимало жінок, які частіше носять штани, ніж сукні, — але від них погляд не відірвати! Вони просто образ жіночності. Я думаю — ні, я впевнена, — що сукня не зробить нас жіночними, якщо ми того самі не захочемо. Але багато в чому допоможе.
Відкриті ноги, туфлі, каблучки задають особливий настрій: ми по-іншому дивимося на світ, у нас змінюється постава. Поспостерігайте за собою. Порівняйте відчуття, коли ви в джинсах, і коли на вас плаття — вони кардинально відрізнятимуться. У джинсах хода кваплива й розгониста, у сукні ви пливтимете. Навіть самі того не бажаючи, у сукні ви станете на крок ближче до жіночності.
4. Ніжність
Як протилежність поведінці, що викликає. Хочете бути жіночною? Будьте ніжною. Сюди належить помірна тактильність: м’яко покладіть руку на долоню співрозмовника, ніби підтримуєте його. Не кричіть, не будьте гучними.
Згадайте всіх дівчаток, про яких говорять: «Ах, вона така ніжна!» Згадали? Всі вони тихі, спокійні, не біснуються. Таким легше бути жіночними — тому що вони і є втілення жіночності.
5. Чуттєвість
Жінка має викликати емоцію в чоловіків: вони повинні захотіти хоча б довго розглядати її, милуватися нею, хотіти поцілувати, провести додому. За це відповідає чуттєвість. Жінка апріорі відрізняється від чоловіка — і саме це викликає в нього почуття захисту, турботи, бажання.
Але для цього жінка сама має отримувати задоволення від свого тіла. Поки ви не почнете любити себе, на вас не звертатимуть належної уваги. Жіночність — це не велика кількість макіяжу; вона має бути природною, і саме на природну найчастіше звертають увагу.
Жіночність — це роль, яку можна навчитися грати щиро
Як чудово, що ми живемо у світі, де можемо вибирати, якими нам бути: жіночними чи пацанками. Сьогодні в мене бойовий настрій, треба вирішити масу справ, устигнути скрізь і до всіх бути вимогливою — я одягаю кросівки й іду в дорогу. І ніхто мене не зупинить, повірте: сьогодні я такий міцний, збитий мужичок.
А завтра я хочу муркотіти, бути ласкавою, ніжною, пити каву у своєму будуарі, читати вірші Рембо і смикати мочку вуха коханого своїми довгими музичними пальцями. Завтра я буду сама гармонія і ніжність, найжіночніша з усіх знайомих йому жінок. Адже це все просто.
Як тільки ми приміряємо на себе роль справжньої жінки, звикаємо з нею, паплюжимо її, щоб вона ніде не жала і щоб почуватися в ній затишно, — тоді ми запросто зможемо брати вихідні. І за бажання на день-два ставати задирами-забіяками.
Жінкою мало народитися — нею треба стати. Це не кожній вдається, але навчитися можна, було б бажання. Просто не поспішаємо, не істеримо, не поводимося зухвало. І найголовніше — любимо. Кохаємо себе. Ми ж цього варті.
