Гіпертрофічна кардіоміопатія у кішок (ГКМП)

Що таке гіпертрофічна кардіоміопатія у кішок

Гіпертрофічна кардіоміопатія (ГКМП) — це патологічне потовщення шлуночка серця (найчастіше лівого). Таке захворювання супроводжується порушеннями ритму, а також може спровокувати летальний результат. При ураженні шлуночка зменшується розмір його порожнини, через що знижується кількість крові, яку перекачує серце.

Результатом патології стає серцева недостатність, яка прогресує в міру дорослішання вихованця.

У багатьох порід така патологія зумовлена генетичною схильністю. Здебільшого вона вражає мейн-кунів, шотландських висловухих, абіссінських кішок, сфінксів, регдолів і персів.

Класифікація:

• Обструктивна кардіоміопатія. Відбувається розширення міокарда, за рахунок чого збільшується тиск у шлуночку, в результаті прискорюється приплив крові. Стулка клапана серця закривається автоматично.
• Необструктивна. Протікає так само, як обструктивна, але без патології клапана.
• Придбана. Така форма виникає під впливом патологічних факторів: ендокринних, токсичних або інфекційних.

Увага! При купівлі породистого кошеняти слід дізнатися, чи немає у його мами патологій серця.

Причини та провокуючі фактори

Головною причиною захворювання є дефектний ген, мутація якого відбувається під час внутрішньоутробного розвитку кошеняти. Відразу ж після народження протягом декількох місяців патологія може ніяк себе не проявляти. Спровокувати прогрес хвороби можуть важкі інтоксикації, цукровий діабет, запущені бактеріальні та вірусні інфекції. Пусковим моментом кардіоміопатії може бути сильний стрес, різкі перепади атмосферного тиску, а також загальний наркоз, який застосовують під час операцій і складних діагностичних процедур.

Додаткові провокатори:

• похибки при інфузійній терапії (при внутрішньовенному вливанні лікарських розчинів);
• вроджені патології міокарда;
• дефіцит таурину;
• онкологічні патології.

Сприяти появі захворювання може підвищений тиск у кота, а також важкі ураження судин, у тому числі атеросклеротичні бляшки.

Клінічна картина

Головною ознакою ГКМП є задишка, яка може виникати навіть після незначного фізичного навантаження. У вихованця також виникає кашель, рідше з’являється параліч задніх лап.

Симптоми:

• При наявності патології кішка часто відмовляється від ігор і воліє вести пасивний спосіб життя.
• У міру прогресу захворювання у тварини виникають труднощі під час вдиху. При цьому вихованець може швидко дихати, висовуючи язик і відкриваючи пащу.
• Якщо заглянути кішці в рот, то можна виявити бліді або злегка синюваті слизові оболонки, що пов’язане з кисневим голодуванням тканин.
• Для улюбленця з ГКМП характерна поза з витягнутою шиєю і широко розставленими передніми кінцівками, що полегшує вентиляцію легенів.
• Вихованець часто втрачає у вазі і може відмовлятися від їжі.
• У кішки нерідко підвищується артеріальний тиск, присутні шуми в серці, які може вловити тільки лікар за допомогою стетоскопа — апарату для прослуховування легенів та інших органів.

Методи діагностики захворювання

Методи виявлення патології:

• Збір анамнезу. Лікар розпитує власника кішки про всі симптоми, а потім оглядає вихованця, щоб виявити характерні ознаки хвороби.
• Електрокардіографія. Така процедура дозволяє отримати дані про роботу серцевого м’яза. При цьому апарат роздруковує діаграму скорочень міокарда, на якій можна виявити аритмію, тахікардію, брадикардію та інші порушення.
• УЗД серця. Такий спосіб дає можливість виявити відхилення в роботі міокарда, а також вроджені вади.
• Аускультація. Прослуховування роботи серця є допоміжним методом дослідження. При цьому лікар за допомогою стетоскопа вловлює навіть незначні перебої в ритмі, а також визначає присутність хрипів.
• Вимірювання тиску. Цей метод дозволяє виявити артеріальну гіпертензію, яка часто супроводжує гіпертрофічну кардіоміопатію. Підвищений тиск також може бути пусковим механізмом у розвитку патології.

Терапевтична тактика

Запущена патологія лікується тільки в умовах ветеринарної клініки. Медикаментозне лікування часто поєднують з дієтичним харчуванням, що дозволяє тварині швидше відновитися. Підтримуюча терапія дозволяє знизити ризик небезпечних наслідків.

Стаціонарне лікування

Терапія в умовах стаціонару часто дозволяє запобігти летальному результату. Для стабілізації стану тварини її поміщають у спеціальну камеру, до якої подається кисень. Якщо патологію супроводжує скупчення рідини в легенях, то після поліпшення самопочуття вихованця проводять дренування — прокол грудної клітки з метою звільнення її від патологічного вмісту.

Для прискорення одужання здійснюють внутрішньовенні вливання фізіологічного розчину, а також препаратів, що знижують артеріальний тиск і стабілізують серцевий ритм. Терапія в умовах стаціонару часто не перевищує трьох днів і завершується медикаментозним лікуванням, яке проводить уже власник кішки в домашніх умовах.

Увага! Якщо лікар наполягає на терапії в стаціонарі, то відмовлятися не слід.

Медикаментозна терапія

Групи препаратів, які включають у лікування:

• Петльові діуретики. Найчастіше для лікування застосовують Фуросемід і Торасемід. Їх призначають внутрішньом’язово з розрахунку 0,1 мл розчину на 1 кг ваги. Курс становить 3-4 дні і залежить від тяжкості симптоматики.
• Бета-блокатори. Для терапії призначають Верапаміл, Егілок та ін. Медикаменти сприяють зниженню артеріального тиску, запобігаючи небезпечним ускладненням на серце. Препарати дають вихованцеві до їжі, попередньо подрібнюючи і розчиняючи у воді. Добова доза не повинна перевищувати 1 таблетки. Точну кількість визначає лікар залежно від симптомів. Курс лікування при підвищеному артеріальному тиску може бути тривалим.
• Блокатори кальцієвих каналів. Такі препарати, як Цинаризин, Стугерон та ін., призначають для регуляції серцевого ритму. При цьому курс лікування і доза залежать від тяжкості перебігу патології. Зазначені медикаменти також дають тварині внутрішньо до їди.
• Препарати, що сприяють розсмоктуванню тромбів. Такі ліки призначають при підвищеному ризику тромбоемболії артерій. Для прискорення розсмоктування тромбу розчин вводять внутрішньовенно за допомогою інфузії.
• У міру відновлення організму вихованця лікування доповнюють таурином — амінокислотою, яка покращує стан серця і сприяє підвищенню активності тварини.

Дієтичне харчування

Кішка, яка має проблеми з серцем, повинна отримувати з їжею достатню кількість вітамінів і мінералів. Для цього застосовують спеціальні кормові добавки з калієм, таурином, кальцієм, магнієм та іншими корисними речовинами. Найефективнішими і найчастіше призначуваними є «Амарант», що складається з натуральних масел, і «Активний вихованець» із селеном і таурином. Також користуються популярністю кормові добавки «Сева Віт», що містить біотин, і «Доктор Zoo».

У раціон включається:

• відварна курятина без кісток;
• курячі субпродукти у відварному вигляді, бажано подрібнені в блендері;
• варений жовток (1-2 рази на тиждень);
• сир (не частіше 1-2 разів на 7 днів);
• сир (у невеликій кількості як ласощі 1 раз на тиждень).

Рис і гречку у вареному вигляді потрібно змішувати з м’ясними продуктами і давати вихованцеві 2 рази на 7-10 днів, не частіше. Моркву та цвітну капусту можна також додавати до субпродуктів у подрібненому вигляді кілька разів на тиждень.

У раціоні хворого вихованця обов’язково повинні бути свіжі паростки пшениці, які дуже корисні для серця, оскільки містять вітамін Е, здатний виводити надлишки шкідливого холестерину.

Кішці завжди повинна бути доступна кип’ячена вода. Давати рідину з-під крана не рекомендується. Спочатку їжа повинна бути попередньо подрібнена до пюреподібного стану. У міру поліпшення стану тварини можна потроху вводити сухий корм, але тільки зі зниженим вмістом солі.

Відновний період, ускладнення та прогнози

У період відновлення вихованцеві важливо дотримувати постільний режим. Господарю тварини необхідно забезпечити своєму пухнастому другові спокій, тому лежанку краще розташувати в спокійному і теплому місці. Провітрювати кімнату потрібно регулярно, однак допускати протягів не рекомендується, інакше кішка може легко застудитися. Відновлювальний період включає в себе:

• регулярний прийом призначених лікарем ліків;
• правильне харчування;
• відвідування стаціонару для процедур (якщо це рекомендував ветеринар);
• регулярне спостереження за станом вихованця;
• щоденне вимірювання артеріального тиску.

При своєчасному виявленні патології та підтримуючій терапії прогноз сприятливий. Проте в запущених випадках тварина може померти від набряку легенів і тромбоемболії. Ускладненням патології може стати гостра серцева недостатність, яка спровокує загибель вихованця.

Увага! Якщо гіпертрофічна кардіоміопатія протікає важко, то важливо оберігати тварину від будь-яких стресів. Необхідно пояснити дітям, що кішка хвора і потребує спокою. У цей період вихованцеві потрібна особлива ласка і турбота.

Заходи профілактики

На жаль, генетично зумовлену форму захворювання запобігти неможливо. Профілактика вторинної патології, що з’явилася на тлі інших захворювань, полягає у дотриманні таких рекомендацій:

• Необхідно оберігати тварину від стресів.
• Включати в раціон вітамінні комплекси, що містять таурин.
• Своєчасно лікувати інфекційні захворювання.
• При появі задишки у вихованця відвідати лікаря і зробити УЗД серця.
• Знизити споживання солі. Для цього виключити з меню неякісний сухий корм.
• При схильності до захворювань серця для профілактики щороку робити електрокардіографію.
• Стежити за активністю тварини, регулярно граючи з нею.

ГКМП — важка патологія, яка може спровокувати небезпечні ускладнення для життя вихованця. Підтримуюча терапія і регулярні обстеження допомагають знизити ризик летального результату.