Вона сіла за сусідній столик. Червона спідниця в тон губ, за якими ховалася біла посмішка. Блузка з акуратним вирізом, що залишав простір для фантазії. Покладене волосся, дорогий годинник і погляд жінки, яка точно знає, чого хоче від цього життя. Прямо героїня класичного детективного роману п’ятдесятих — з сигаретою в мундштуку та підступним планом розквитатися з колишнім чоловіком. Скарлетт О’Хара нашого часу. На думку мимоволі спало одне слово — «фатальна».
Моє ж відображення у дзеркалі говорило явно про інше. Подерті джинси, конверси, волосся, стягнуте в пучок. Сиджу та всоте перечитую «12 стільців» у єдиний вільний день від роботи і зовсім не чекаю нічого цікавого. На хвилину захотілося бути такою ж фатальною, як жінка за сусіднім столиком. Кататися на яхті з келихом вина, отримувати дорогі подарунки, а натомість розбивати серця й знати, що жодне з них мене не забуде.
Хто така фатальна жінка
А чи знаємо ми, хто вони, ці фатальні жінки, і як нам, звичайним самаритянкам, ними стати? Інтернет рясніє характеристиками фатальної красуні, і здебільшого вони зводяться до одного: це та, хто досконало знає, що потрібно чоловікові, і вміє цим користуватися. Така собі жінка-павук, що повільно затягує обрану жертву у свої мережі. Розлучниця, яка змушує кавалера, що сподобався їй, згорнутися калачиком біля її ніг, — щоб вона могла його переступити і не озирнутися. А бідолаха згадуватиме її все життя і шкодуватиме.
Це звучить ефектно, але за цим описом ховається цілком конкретний набір рис. Фатальна жінка рідко буває просто гарною. Вона вміло поєднує зовнішність, поведінку й внутрішню впевненість так, що поруч із нею чоловік відчуває себе то обраним, то загубленим — і ця гойдалка тримає його міцніше за будь-які обіцянки.
Фатальні жінки в історії та культурі
Виявляється, історія підносить чимало прикладів фатальних дам, які руйнували не лише долі чоловіків, а й цілих країн. Взяти, наприклад, Олену Прекрасну, яка своєю красою не просто зводила чоловіків з розуму — вона стала причиною грандіозної війни. Або Клеопатру, за велінням якої розпалася могутня Римська імперія. Або Мату Харі — жінку, яка знала секрети десятків країн.
Література і кіно рясніють не менш яскравими образами: булгаківська Маргарита, Наташа Ростова, маркіза де Помпадур, Марлен Дітріх і Грета Гарбо з сигаретою в червоних губах. Та згадати хоча б Шерон Стоун і її ніжки в «Основному інстинкті» — здається, будь-хто збожеволів би. Ці героїні об’єднує одне: вони не питають дозволу бути собою.
Що притягує чоловіків до фатальних жінок
Ну а що ж тягне сильну половину людства до їхніх ніг? Краса? Не обов’язково. Швидше вміння себе подати і впевненість у тому, що недоліки можуть подобатися так само, як пухкі губи чи стрункі ноги. Високі підбори, строга сукня зі спокусливим вирізом на спині, само собою червона помада і копиця шикарного волосся — і будь-яка стає впевненою в собі левицею.
Фатальна жінка досконало опанувала мистецтво флірту, при цьому знаючи, де треба зупинитися. Вона в міру відверта, чутлива та строга. Вона читає чоловіків, як відкриту книгу, точно вгадуючи, що йому потрібно в цю мить: слухати, бути почутим чи ласка. І вже точно доб’є будь-кого, хто не до кінця піддався її чарам, своїм пікантним почуттям гумору та освіченістю.
Так, чоловіки дуже цінують розум у своїй жінці. І неважливо, на одну ніч вона з ним чи на все життя. Але найголовніше, без чого жодна красуня не стане фатальною, — це сексуальність. Природна та руйнівна. Кожен її рух, кожне зітхання ніби запитує: «Ти мене хочеш?» І, чорт забирай, так. Її хочуть усі.
Якщо зібрати ці риси докупи, виходить приблизно такий портрет:
- впевненість у собі, яка не потребує чужого схвалення;
- вміння себе подати — від ходи до ретельно вибраної деталі в образі;
- відчуття межі у флірті: відвертість без вульгарності;
- емоційна чутливість — здатність вгадати настрій і потребу співрозмовника;
- почуття гумору та освіченість, що роблять її цікавою співрозмовницею;
- природна сексуальність, яку неможливо зімітувати.
Чи щасливі фатальні жінки
Але чи щасливі вони, ці фатальні жінки? Адже можна все життя грати чоловіками — і так і не знайти свого. Руйнівна сила, та енергія, що вирує в їхньому єстві, просто не дає їм прибитися до тихої гавані й жити спокійно та розмірено. Створювати сім’ю, виховувати дітей — це єдине, що їм, здається, не під силу.
Вони проживають десятки життів за одне, переплітають у своїй долі тисячі чужих, але так і не перестають грати. Адже якби не ця гра, життя було б таким нудним. І знаєте — дівчина за сусіднім столиком раптом здалаcя мені страшенно самотньою.
Чи варто прагнути стати фатальною
Через двадцять хвилин роздумів і три чашки кави я твердо зрозуміла: ні, я не хочу бути фатальною. Та й навряд чи в мене вийшло б. Все-таки la femme fatale не стають — ними народжуються. Це не техніка, яку можна опанувати за тиждень, а склад характеру, темперамент і певна доля, що йдуть у комплекті з таланом зачаровувати.
І хіба варті десятки перемог тієї єдиної, що станеться одного разу — і триватиме все життя? Можливо, найкраще, що можна запозичити у фатальних жінок, — це не їхню гру, а їхню впевненість і повагу до себе. Решта, як показують історія та кіно, занадто часто оплачується самотністю.
