Симптоми грибка стопи — фото та ознаки

Число пацієнтів із стоповими мікозами невпинно зростає. У цьому винна затримка з діагностикою та лікуванням. Перші стадії ураження вже дозволяють помітити симптоми грибка на ногах. Розпочата в цей період терапія дає кращий ефект. Грибкові захворювання ніг поділяють на дві великі групи:

1. Дерматомікози — уражають шкіру, міжпальцеві проміжки та шкірні складки.
2. Оніхомікози — захворювання, що спричиняють зміну нігтьових пластин.

Ці хвороби мають спільних збудників і схожі шляхи зараження.

Загальні ознаки прояву грибка на ногах

Щоб помітити захворювання вчасно, ноги слід оглядати щоденно. Існують загальні симптоми, характерні для будь-яких видів грибкових уражень стоп. За черговістю появи їх можна перелічити так:

• неприємний запах, що не зникає навіть при щоденному митті та зміні шкарпеток;
• частий, але переривчастий свербіж;
• постійна вологість у міжпальцевих складках;
• надмірна сухість шкіри стоп із лущенням;
• утворення тривалих тріщин на п’ятах і між пальцями;
• почервоніння окремих вогнищ ураження;
• огрубіння і потовщення шкіри з утворенням білого нальоту;
• зміни структури нігтьових пластин.

Для розпізнавання грибка стоп варто знати основні хвороби, які він провокує. Вони відрізняються клінікою, перебігом і локалізацією, але всіх їх спричиняє мікотична флора — дерматофіти, кандидії та плісняві гриби.

Важливо!

Наявність одного чи кількох симптомів вимагає звернення до фахівця. Якщо хвороба прогресує, можуть виникнути пухирці, виразки й гнійні вогнища, що потребуватиме більш інтенсивного лікування.

Епідермофітія стопи

Це одне з найпоширеніших грибкових уражень шкіри та нігтів на стопах. Збудник — патогенний мікроорганізм трихофітон ментагрофітес; його міцелій і спори виявляють у зрізах нігтів та лусочках шкіри при діагностиці.

До встановлення, що саме цей паразит викликав грибок стоп, багато пацієнтів звертаються до алерголога. Організм реагує на збудника як на чужорідний агент, через що клінічні прояви можуть нагадувати алергічну реакцію. Епідермофітія має кілька форм, кожна з власними особливостями.

Прихована форма

На фото початкові ознаки грибка ніг у цій формі добре помітні. Спостерігається легке лущення підошов, можливі зміни шкірного покриву в найостаннішому міжпальцевому проміжку, і видно дрібні тріщини на п’ятах.

Гіперкератозна (сквамозна)

Форма локалізується на бічних поверхнях стоп, підошвах і пальцях. Суб’єктивні симптоми виражені слабо: можливий свербіж, підвищена сухість і інколи болючість при дотику. Об’єктивно виявляють:

• плоскі сухі бляшки багряного відтінку на склепінні стопи, зверху яких видно кілька шарів сірих лусочок;
• вогнища гіперкератозу, що схильні до злиття;
• потовщення шкіри по типу мозолів, іноді з тріщинами.

За клінічними проявами хвороба нагадує псоріаз чи екзему. Остаточний діагноз встановлюється після бактеріоскопії.

Інтертригіозна епідермофітія

Захворювання зовні нагадує попрілості, тому багато хто, перш ніж запідозрити саме грибок цієї форми, лікує його присипками та гігієнічними кремами. Проте посіви біологічного матеріалу підтверджують грибкову природу. Інтертригіозний мікоз супроводжується сильним свербежем, інтенсивним печінням та болем. Характерні ознаки, за якими розпізнають грибок на ногах:

• мокнення всіх міжпальцевих проміжків (іноді волога відсутня між 1 і 2 пальцями);
• різке почервоніння ділянок шкіри з чіткою межею;
• набряк;
• глибокі тріщини підошви;
• ерозивні виразки;
• відшарування поверхневого шару епідермісу.

Без специфічної терапії та антисептичних заходів грибок цієї форми може інфікуватися вторинно. При порушеннях імунітету зона ураження значно збільшується.

Ознаки дисгідротичної форми грибка на ногах

Для цієї форми характерні множинні висипання по всій поверхні стоп — так звані везикули. Вони заповнені рідиною і можуть зливатися, утворюючи великі бульбашки з каламутним вмістом. Після їх розриву залишаються яскраво-червоні виразки.

Дисгідротична форма супроводжується болем і може супроводжуватися підвищенням температури. При приєднанні вторинної інфекції симптоми стають виразнішими.

Важливо!

Лихоманка при епідермофітії може свідчити про розвиток грибкового сепсису.

Епідермофітія нігтів

Зазвичай це наслідок зараження шкіри. Найчастіше змінюються нігті на першому та п’ятому пальцях стопи, але при важкому чи запущеному процесі уражаються всі нігті.

Захворювання розвивається поступово, що ускладнює встановлення причин. Симптоми накопичуються роками. Розрізняють три основні типи ураження:

• Нормотрофічний — нігтьові пластини набувають жовтуватого відтінку та білі смужки, але їх структура залишається незмінною.
• Гіпертрофічний — нігтьова пластина потовщується, деформується і кришиться при стрижці. Виникає дискомфорт при ходьбі.
• Оніхолітичний тип — ніготь руйнується і може повністю відшаровуватися від ложа через розростання грибка під пластиною; шкіра запалюється, деформується й відштовхує ніготь.

Рубромікоз

Це грибкове ураження, яке найчастіше вражає стопи і нігті.

Збудник — трихофітон рубрум, який може довго перебувати в шарах шкіри без проявів. За сприятливих умов паразит починає активно розмножуватись і викликає такі симптоми:

• ліхеніфікація стоп;
• потовщення підошов;
• поява білих лусочок на склепіннях стоп і між пальцями;
• зміна структури всіх нігтьових пластин;
• поглиблення шкірного візерунка.

Рубромікоз відрізняється від епідермофітії тим, що у нього немає обов’язкового ураження нігтів. Хвороба починається стертою формою, через що на першій стадії грибка важко розпізнати. Цей мікоз, як правило, не супроводжується болем.

Важливо!

Руброфітія легко передається зі стоп на гладку шкіру й кисті рук, тому під час лікування необхідно дотримуватися ретельної гігієни.

Кандидоз ніг

Грибкова інфекція, викликана Candida. Збудник належить до умовно-патогенної флори і мешкає в довкіллі, на шкірі та побутових предметах. За нормального стану організму паразит не шкодить, але при ослабленому імунітеті або хронічних хворобах він стає патогенним. Активності сприяє підвищена вологість стоп і тривале носіння взуття.

Про ураження свідчать такі характерні прояви:

• почервоніння в місці проникнення грибка під шкіру (зазвичай це нігтьовий валик або тріщини на стопі);
• набряк;
• свербіж;
• підвищення місцевої температури;
• болючість при натисканні.

Інфекція швидко поширюється і потребує протигрибкового лікування.

Лікування мікозів

Для боротьби з грибком використовують як медикаменти, так і народні засоби. На ранніх стадіях ефективні місцеві препарати — мазі, креми, лаки і гелі. При ускладненнях застосовують системні препарати у вигляді капсул чи таблеток. Якщо приєднується вторинна інфекція, можуть призначити протигрибкові антибіотики.

Широко застосовують антисептики нового покоління без спирту, які однаково ефективні проти бактерій і грибів. Антимікотичні препарати, незалежно від форми, має призначати лікар; їх потрібно приймати суворо за режимом і вказаною дозою.