Злагоджена робота трансформаторних підстанцій – це один із ключових елементів енергетичної системи України. Пошкодження або втрата трансформатора на великих мережах може призвести до масових відключень або виходу з ладу критичних об’єктів. Саме тому тема побудови захисних інженерних споруд навколо трансформаторів https://www.unian.ua/economics/other/derzhauditsluzhba-perevirt-vartist-zahisnih-sporud-dlya-centrenergo-chlen-naglyadovoji-radi-volodimir-velichko-12794031.html набрала особливої актуальності після початку повномасштабного вторгнення. За даними ЗМІ, основні зусилля сфокусовані на укриттях, протидронових системах і спеціальних конструкціях навколо трансформаторного обладнання.
Чому трансформатори сьогодні – вразлива ланка
Трансформатор – це складний інженерний вузол, від якого залежать десятки кілометрів ліній електропередач, сотні тисяч споживачів, критичні об’єкти. Пошкодження одного великого трансформатора може залишити без струму цілий район або підприємство.
Оскільки виготовлення трансформатора досить тривале та затратне, його захист має пріоритет серед заходів з укріплення інфраструктури. З’ясовано, що під час атак на енергосистему саме підстанції та трансформатори ворог обирає як цілі через їхню стратегічну вагу.
Які споруди застосовують для захисту
Існує кілька основних типів захисних інженерних споруд, які зараз впроваджуються в Україні навколо трансформаторів. Вони включають:
- Тимчасові споруди швидкого монтажу. Такі конструкції зводять першими, коли об’єкт треба прикрити буквально за кілька днів. Це можуть бути:
- біг-беги з піском (великі мішки, виставлені в кілька рядів навколо трансформатора);
- габіони – металеві сітки, заповнені камінням;
- земляні вали або насипи з ґрунту й щебеню;
- контейнерні блоки або плити, які створюють бар’єр від уламків.
Такі рішення захищають обладнання від уламків ракет і дронів-камікадзе. Їхня перевага в дешевизні та швидкості.
- Капітальні захисні споруди. Їх почали будувати для ключових підстанцій, ТЕЦ та підрозділів “Укренерго” й “Центренерго”. Типові елементи:
- залізобетонні укриття (саркофаги) завтовшки 40-60 см;
- бункери для трансформаторів, які можуть витримати пряме влучання ракети;
- бетонні екрани та захисні дахи, що закривають трансформатор зверху.
Наприклад, споруди третього рівня (за держкласифікацією) мають висоту до 20-24 метрів, площу до 10 000 м² і розраховані на вибухову хвилю.
- Комплексні рішення з технічними системами. На нових об’єктах проектують цілі комплекси, де поєднуються:
- системи пожежогасіння;
- фільтри диму й вентиляції;
- броньовані двері й штори для кабельних шахт;
- резервне живлення й охолодження трансформаторів.
Такі укриття будують із урахуванням досвіду військових інженерів та цивільної оборони.
- Камуфляж і протидронові екрани. Окремий напрям – захист від дронів і наведення ракет. Для цього використовують:
- металеві сітки типу “антидрон”;
- камуфляжні куполи з армованої тканини;
- теплові маскувальні екрани, які приховують тепловий слід трансформатора.
Перед впровадженням заходів фахівці оцінюють тип підстанції, її рівень ризику, кількість трансформаторів і очікувану потужність, що дозволяє розробити оптимальне рішення під конкретний об’єкт.
Де зараз Україна в реалізації програми захисту
Програми з укріплення енергетичної інфраструктури запущено, але їхній хід відзначається неоднорідністю. За даними урядових структур, до осені 2025 року близько 54% критично важливих енергооб’єктів мають укриття третього рівня. На кожне укриття для великої підстанції витрачають у середньому від 120 до 150 млн грн, а вартість одного комплексу для групи об’єктів сягає понад 500 млн грн. Зараз триває перехід до стандартизованих модульних конструкцій, які можна швидко монтувати та перевозити.
Які виклики стоять на шляху до ефективного захисту
Процес спорудження таких укріплень стикається з рядом перешкод:
- забезпечення фінансування достатньої суми для реалізації на всіх об’єктах;
- логістика й проєктування в умовах воєнного стану;
- координація між енергетичними компаніями, Міністерством енергетики й оборони;
- нормативно-правова база та стандарти, які мають враховувати особливі ризики воєнного часу
Згідно з аналізом, саме через фінансове навантаження і неузгодженості терміни завершення таких проєктів затягуються. Так, масштаб укриттів зростає, фінансування знаходиться під контролем, але темпи зведення критично важливих об’єктів ще не дотягують до необхідного рівня. Ситуація змінюється щомісяця. На черзі – завершення укриттів 3-го рівня та створення резервів обладнання, яку можна використовувати в будь-який момент.
