Історія виникнення та розвитку англійської мови

Нікого не здивує те, що англійська є глобальною мовою світу, адже вона використовується в бізнесі, науці та просто для спілкування з іноземцями. Щоб зайняти цей п’єдестал вона пройшла чимало випробувань з початку її виникнення, навіть була під загрозою зникнення. Поглибити свої знання англійської може кожен охочий на курсах від https://cambridge.ua/, у цьому допоможуть кваліфіковані викладачі найвищого рівня.

Індоєвропейська, як праматір всіх сучасних мов

Англійська мова є однією з європейських мов коріння якої сягає пізнього кам’яного віку. В той час індоєвропейці жили в Східній Європі та Центральній Азії. Про давню мову мало що відомо, тому що не існувало писемності, однак лінгвісти змогли її реконструювати за допомогою схожих елементів породжених нею мов.

Індоєвропейська стала прародителькою всіх сучасних мов світу, яка згодом розділилася на безліч груп. Основними є: кельтська, албанська, германська, балто-слов’янська тощо. Кожна з них розділилася на безліч інших. Підтвердження цьому можна побачити в спільнокореневих словах, наприклад:

  • Brother — англійською
  • Brüder — німецькою
  • Broeer — нідерландською
  • Bhratar — на санскриті
  • Braithair — гельською

Саме від германської групи утворилася англійська. Крім того, саме первісні германські мови запозичили слова від неіндоєвропейських. До них входять групи слів природного середовища (strand, sea, herring, land), соціального статусу (groom, bride) та назви тварин (oats, ram, lamb, sheep, mare).

Згодом, коли люди почали емігрувати в різні частини континентальної Європи, германська мова розкололася на північногерманську, східногерманську та західногерманську. Саме з останньої утворилася англійська.

The Best Way for the Studying Of English Language

Староанглійська мова

Найдавнішими жителями Британських островів були кельти, згодом вони населяли більшу частину Європи. Як не дивно, але попри переважну кількість кельтська мова не стала прародителькою англійської.

Після 400-річної окупації римлянами, кельтський полководець запросив ютів поселитися на східному узбережжі Британії, тим самим він забезпечив свої землі від постійних набігів піктів. Юти не були єдиними хто оселився в Британії, згодом фризький народ, англи та сакси витіснили корінний народ. Всі вони говорили різними варіантами західногерманських мов, які схожі на сучасну фризьку, яка, в свою чергу, має величезну схожість з англійською, особливо розмовна. Наприклад: miel (їжа), bûter (масло).

З часом, саме сакси почали домінувати над іншими народами і нова англосаксонська нація стала називатися Anglaland або Englaland, що означало «країна англів». Пізніше назву скоротили до Англії. В 600 р. н.е староанглійська утворила чотири діалекти.

З приходом християнства з’явилася писемність і для цього використовувся алфавіт рун, його згодом християнські місіонери замінили на латинський алфавіт, який був легшим для письма й читання. Англосакси почали ним користуватися, але внесли деякі зміни:  þ (“thorn”), 3 (“yogh”), wynn(“wynn”), останній згодом перетворився на “uu”, в сучасному алфавіті —це “w”. Слідом за писемністю почала розвиватися література, а з нею виникали нові слова та лексика. Староанглійська була складніша за своєю структурою, але порядок слів у реченні був вільніший. На той час англійська не виглядала як сьогодні, але від неї пішло багато слів, які використовуються в сучасності.

Середньоанглійська мова

Середньоанглійська мова прийшла слідом за Вільгельмом Завойовником, який окупував острів Британія. Він був герцогом Нормандії, але його народ відмовився від давньоскандинавської мови на користь французької. Їх діалект відрізнявся від класичної мови тодішнього Парижу та мала суміш сільського діалекту французької в поєднанні з німецькою.

Англо-нормандська французька використовувалася знаттю в судах, культурних заходах та в адміністрації, натомість латинська виступала письмовою мовою. В той час як англійська вважалася вульгарною мовою, якою розмовляли селяни та представники нижчих класів.

Окупація норманами не пройшла безслідно для англійської мови, яка почала вимирати. Зрештою, цього не сталося і французька зійшла нанівець, особливо після столітньої війни проти Франції. В цей час французька вважалася мовою ворога. Едуард III став першим королем, який промовляв до парламенту англійською. Відтоді англійська була рівною для всіх.

Рання англійська

Докорінна зміна вимови голосних літер спричинила перехід від середньоанглійської до сучасної. Можливими причинами таких змін стали запозичені слова від романських мов Європи, наприклад: house вимовлявся як “hoose”, mine як “meen. Таким чином, зсув голосних змінив слова, які схожі з іноземними аналогами таких як: stone і stan, heart та herte і тд. Зміна голосних найчастіше відбувалася на півдні, на півночі, зазвичай, слова іноді залишалися без змін у вимові.

Наступний скачок розвитку припав на 16 століття, яке ще називають «епохою Шекспіра». В цей період розвивається лексична складова мови. В науці та освіті ще досі використовувалася латинська. В цей час захоплювалися класичною літературою, яка перекладалася англійською мовою, що дало можливість збагатити її новими словами еквіваленту яких раніше не було. Деякі слова з грецької, латинської та французької стали частиною англійської (focus, adapt, temperature, frugal, concept, biography, sarcasm тощо).

Проривом у розвитку сучасної англійською стало винайдення друкарського верстата, що допомогло здешевити книги, завдяки чому вони стали доступні масам. В момент коли вже існувала друкарська справа в Англії було п’ять діалектів, в яких деякі слова різнились в написанні. Але канцелярія Вестмінстера постаралися внести зміни у написанні займенників першої особи, щоб надалі використовувати їх в офіційних документах. Такі зміни призвели до того, що почали використовувати they, their і them замість hi, hir і hem, які легко можна сплутати зі займенниками he, her та him. Іноді видавці видаляли або додавали літери до слів, щоб вирівняти макет.

Пізньосучасна англійська

Розвиток промисловості, соціальних та культурних подій створили необхідність збагачувати мову новими словами. Ці події тонкою межею відрізняють пізню англійську від ранньої. До початку 19 століття левова частка інноваційних технологій була розроблена саме у Великобританії, що спричинило потребу писати науково-технічну літературу англійською. У 20 столітті естафету перейняла США, яка стала лідером по створенню нових винаходів і тим самим продовжила домінування англійської у світі. Перемоги в наукових та промислових сферах створили потребу в неологізмах, якими описували нові творіння. Такі слова, зазвичай, мали грецьке та латинське походження.

Радимо прочитати статтю про числа та цифри в англійській мові: https://cambridge.ua/uk/blog/chisla-v-anglijskom-yazyke/ розповідаємо про цікаві факти та ньюанси.

Сучасна англійська

Сьогодні близько 400 млн людей розмовляють англійською як другою мовою, що говорить про її популярність в світі. Вважається, що англійська є рідною мовою лише у Великобританії, Нової Зеландії, Ірландії та США, але існують ще 57 країн колишніх колоній, в які англійська мова інтегрована та є офіційною. Це говорить про те, що достеменно не можна сказати скільки є носіїв мови в світі, тому всі статистики не будуть на 100% вірними.

Але ніхто сперечатися не стане з тим, що англійська проникла в міжнародний бізнес, науку та творчість. Про це свідчить той факт, що 90% наукових статей написані англійською, 35% користувачів інтернету теж користуються нею, навіть матеріал на його просторах написаний нею ж. Все більше компаній вводить англійську в якості корпоративної.

Висновок

Маючи значну історичну спадщину англійська збагатилася величезною кількістю англійських слів, якими можна описати найтонші смислові відтінки. В жодній мові не існує стільки синонімів до одного слова, як в англійській. За приблизними підрахунками англійська мова має понад мільйон унікальних слів, з них лише 20 тисячами може користуватися середньостатистична людина з вищою освітою, але, як правило, в побуті застосовується лише 10%.

Сподобалася стаття? Поділитися з друзями:
Жіночий Світ