Що робити при вагінозі? Поради гінеколога

Жіноче статеве здоров’я — це складна і делікатна система, де навіть незначні порушення можуть призвести до серйозних наслідків. Одним з таких поширених, але часто недооцінених станів, є бактеріальний вагіноз. Ця патологія, що охоплює мільйони жінок у всьому світі, може значно вплинути на якість життя та репродуктивне здоров’я.

Що робити при вагінозі? Поради гінеколога

Причини і симптоми вагінозу

Бактеріальний вагіноз — це порушення мікрофлори піхви, при якому кількість корисних лактобактерій зменшується, а умовно-патогенні мікроорганізми починають активно розмножуватися. Розвиток бактеріального вагінозу може бути спровокований різними факторами:

  • зміни рівня естрогенів можуть впливати на кислотність піхвового середовища, створюючи сприятливі умови для розмноження патогенних бактерій;
  • прийом антибіотиків може порушити баланс мікрофлори, знищуючи не лише шкідливі, але й корисні бактерії;
  • надмірна гігієна може змивати захисний шар лактобактерій;
  • при зміні статевого партнера нові бактерії можуть порушити наявний мікробіологічний баланс;
  • використання внутрішньоматкових засобів (спіралей) може створювати сприятливе середовище для розмноження патогенних мікроорганізмів.

До основних симптомів належать:

  • характерний запах — найчастіше описується як «рибний», особливо помітний після статевого акту або під час менструації;
  • зміна характеру виділень — вони стають більш рясними, мають сіруватий або білуватий колір, водянисту консистенцію;
  • дискомфорт у ділянці статевих органів — може виникати свербіж, печіння або подразнення;
  • біль при сечовипусканні;
  • біль під час статевого акту.

Важливо зазначити, що у 50% усіх жінок вагіноз може мати безсимптомний перебіг.

Лікування вагінозу

Ефективна терапія бактеріального вагінозу потребує комплексного підходу та обов’язково вона має проводитися під наглядом кваліфікованого гінеколога.

Тактика лікування:

  • антибактеріальна терапія — є основою лікування вагінозу. Найчастіше призначаються такі препарати: метронідазол, кліндаміцин, тинідазол;
  • препарати для відновлення нормальної мікрофлори — після антибактеріальної терапії важливо відновити нормальну мікрофлору піхви — пробіотики (містять живі лактобактерії, можуть застосовуватися перорально або інтравагінально) та препарати з молочною кислотою (допомагають підтримувати кисле середовище у піхві, сприяють росту корисних бактерій);
  • імуномодулятори — підвищують захисні функції організму, можуть призначатися при рецидивному вагінозі;
  • антимікотичні лікарські засоби — застосовують при супутніх грибкових інфекціях;
  • гормональні препарати — можуть бути призначені при вагінозі, пов’язаному з гормональними порушеннями.

Метронідазол при лікуванні вагінозу

Метронідазол є одним з найбільш ефективних і широко застосовуваних лікарських засобів у терапії бактеріального вагінозу. Препарат належить до групи антипротозойних та антибактеріальних ліків.

Ефективність метронідазолу при вагінозі зумовлена його здатністю активно пригнічувати анаеробні бактерії, які є основними збудниками цієї патології, завдяки порушенню синтезу їх ДНК. Важливою перевагою препарату є вибірковість його дії — він практично не впливає на корисні лактобактерії, зберігаючи нормальну мікрофлору піхви.

Метронідазол призначають для лікування (показання до застосування):

  • інфекцій органів малого тазу (бактеріальний вагіноз);
  • інтраабдомінальних інфекцій (перитоніту, абсцесів);
  • інфекцій шкіри та м’яких тканин;
  • інфекцій, викликаних найпростішими (трихомоніазу, лямбліозу, амебіазу).

Метронідазол має протипоказання і побічні ефекти, описані в інструкції до застосування препарату.

Як приймати метронідазол:

  • дозування та тривалість курсу встановлюються індивідуально;
  • 1 вагінальний супозиторій вводити глибоко у піхву, 1 р/добу впродовж 7‒10 днів;
  • у разі потреби можливий прийом метронідазолу перорально по 500 мг 2 р/добу 7 днів.

Потрібне одночасне лікування статевого партнера, навіть у разі відсутності у нього симптомів інфекції. Важливо завершити повний курс терапії, навіть якщо симптоми зникли раніше. Під час лікування рекомендується утримуватися від статевих контактів або використовувати бар’єрні методи контрацепції.

Сподобалася стаття? Поділитися з друзями:
Жіночий Світ