Чого чекають у дитячому садку від вашої дитини?
На початку, коли дитина тільки починає ходити в дитячий садок, найчастіші проблеми — це проблеми з поведінкою, у них, як у дзеркалі, відображаються всі труднощі дитини.
— Якщо малюк непосидючий, недисциплінований, б’є інших дітей — ці труднощі на увазі.
— Інша справа — коли дитина тиха і слухняна, але постійно сидить осторонь і не бере участі у спільних іграх. На неї треба звернути особливу увагу, бо така поведінка може свідчити про тривожність або навіть про депресію ✓.
На що слід звертати увагу в молодших групах?
— Головне в цей час — соціалізація дитини, її адаптація до нових умов та інтеграція в групу, її здатність сприймати правила життя в колективі і розуміти вказівки.
— Труднощі адаптації спочатку трапляються нерідко, але й тривають зазвичай недовго.
— Гра (див. «Гра») займає в житті дитини дуже важливе місце і в жодному разі не протиставляється «роботі». Саме гра забезпечує розвиток образного мислення, яке буде необхідне дитині в подальшому, щоб нормально вчитися.
— Труднощі з розвитком мовлення, безумовно, обіцяють у майбутньому проблеми з навчанням. Це найвірніший знак.
— Навіть при тому, що спочатку в дітей розвивають психомоторику і вчать їх робити руками, за цим завжди стоїть розвиток мовлення, так само як і здатності розуміти вказівки.
— Не драматизуйте проблем, на які звертають вашу увагу в дитячому садку, але й не нехтуйте ними, неодмінно обговорюйте їх з вихователями.
У середній групі продовжується робота по зміцненню здоров’я і загартовуванню дітей. Одні з головних завдань — навчити дитину правильно рухатися, розвинути в ній самостійність, спостережливість, смак до творчості. Протягом всього року дітям прищеплюють гігієнічні навички, культуру мовлення і загальну культуру, вміння працювати в колективі, дбайливо ставитися до речей, іграшок, книг… З точки зору здоров’я в цей час треба особливо уважно ставитися до стану зору та слуху дитини.
У старших групах, тобто у п’ять-шість років:
— до кінця року дитина повинна вміти правильно висловлювати свої думки, слухати, відповідати і розуміти розповідь, який читає їй дорослий.
— основний напрямок роботи з п’яти-шестирічними дітьми — підготовка до навчання читання.
— якщо «погану поведінку» часто тягне за собою труднощі з навчанням, то, і навпаки, може статися, що дитина, якій важко відповісти на питання, стає особливо непосидючою.
Дитячий садок — важливий період, тому що в цей час менше ризику створити напруженість з навчанням. Діти повинні отримувати задоволення від того, що ходять у садок, це відчуття слід всіляко підтримувати і зберігати, для того щоб у дитині зміцнювалася віра в себе і не знижувалася її самооцінка ✓. Саме віра в себе і самооцінка відіграють провідну роль при подальшому навчанні.
— Приймайте до уваги думку вихователя і будьте йому вдячні за поради. Якщо виникають труднощі, вам краще втрутитися як можна раніше.
— При необхідності просіть залучити фахівців ззовні: логопеда, психолога…
Чого чекають від дитини в підготовчій групі?
Тут на перше місце виходять заняття читанням, письмом і математикою: навчають малюка читати, писати і рахувати.
Якщо вашій дитині важко вчитися, іншими словами — існує помітне протиріччя між тим, що вона вміє робити, і тим, що повинна вміти в цьому віці, перший, до кого вам варто прислухатися і до кого звернутися за порадою, — це вихователь. Володіючи цінним досвідом і зв’язками — не тільки в дитячому садку, але і за його стінами, — він може керувати всіма вашими діями.
Варто прислухатися і до медичних працівників, які покликані контролювати санітарний стан дитячого садка, стежити за дотриманням режиму дня, харчуванням дітей, правильним проведенням ранкової гімнастики, фізкультурних занять та прогулянок, повинні брати участь в організації оздоровчих заходів, проводити зважування та антропометричні вимірювання дітей. У разі необхідності ці співробітники дитячого садка викличуть лікаря, зателефонують вам, порекомендують батькам, до якого фахівця краще звернутися.
Як допомогти дитині-дошкільнику вдома?
— Поведінка вашої дитини в дитячому садку ні в якому разі не повинна позначатися на ваших з нею стосунках і на поводженні з нею вдома. Ніколи не карайте її за те, що вона «бешкетує» в садку. Це не входить у ваші обов’язки, так і подвійна кара аж ніяк не призводить до добра.
— Не треба перевантажувати малюка рекомендаціями: «Їж у садку як слід!», «Будь уважний!», «Поводься добре!» і так далі. Ці настанови, найпарадоксальнішим чином, можуть тільки ускладнити завдання.
— Якщо вашій дитині доводиться постійно стежити за своєю поведінкою, їй не під силу одночасно і добре вчитися. Більш того, вона може через це загубити здатність судити про себе саму, стати залежною від думки оточуючих, і її буде постійно долати боязнь докору чи покарання.
— Не смикайте дитину кожну хвилину, навпаки, намагайтеся максимально розвивати її автономію, розширювати можливості її самостійних дій і самоконтролю. Не питайте, як малюк вів себе в дитячому садку, одразу ж, як заберете його звідти.
— Не критикуйте в присутності дитини її вихователів — це небезпечно для малюка внутрішнім конфліктом, кризою довіри: якщо вихователька така погана, навіщо ж мене кожен день їй віддають, все одно вона не може мене любити, а хіба це не зрада?
— Якщо вашій дитині знадобиться допомога в якій би то не було області, довіряйте фахівцям.
— Вдома головним чином грайте з дитиною, дозвольте їй розслабитися, відпочити.
