Поява першої посмішки супроводжується бурхливою емоційною реакцією. Усміхнена дитина — це завжди радість у домі. Коли ж цього не відбувається, мами й тата починають хвилюватися про здоров’я малюка. Тому батькам варто знати, коли очікувати появи усвідомленої посмішки і як можна сформувати цю навичку.
Коли ж малюк починає усміхатися по-справжньому
Від багатьох батьків можна почути розповіді про те, що їхній малюк їм посміхався ще в пологовому будинку. Але така реакція є лише безумовним рефлексом у відповідь на приємні відчуття. Новонародженому тепло, сухо, він ситий.
Посмішка новонародженого не звернена ні до кого конкретно, вона лише фіксує його стан комфорту і задоволеності. Розтягнуте в посмішці обличчя можна помітити під час сну, годування або купання.
Щоб усмішка стала дійсно усвідомленою, немовля має пройти спочатку перші важливі етапи у своєму розвитку. Нервова система повинна розвинутися до певного рівня, від неї не повинна відставати й фізична форма.
У середньому появи першої усвідомленої посмішки варто очікувати у віці 5-12 тижнів.
Перша рефлекторна усмішка дитини
У перші моменти й тижні життя на обличчі немовляти можна побачити посмішку, яку батьки схильні тлумачити не зовсім правильно. На цьому етапі скорочення лицьових м’язів є рефлекторною дією і не пов’язане з психоемоційним станом.
Це відповідь на комфортні умови, в яких організму добре й затишно. Малюкові тепло, сухо, ситно, нічого його не лякає і не турбує. Тому в перші тижні життя малюк посміхається найчастіше під час безтурботного сну після годування.
На цьому етапі основним способом взаємодії з оточуючими людьми є крик. Ним немовля користується, щоб оповістити про те, що щось його турбує. Це може бути як мокрий підгузок, голод, так і звуки, які лякають дитину.
Проте саме зараз відбувається становлення нервової системи, розвиток і тренування лицьових м’язів. Рефлекторна усмішка не звернена до когось конкретно — ні до мами, ні до тата, ні до інших родичів, як би їм цього не хотілося.
Усвідомлена посмішка з’являється у немовляти тільки в результаті проходження ним важливих етапів розвитку, коли нервова система і фізичні можливості будуть готові реагувати на наближення рідних, улюблених іграшок з волі немовляти. Новонароджені цими навичками поки не володіють.
Емоційна усвідомлена посмішка з’являється у віці 2-3 місяців. І вона є частиною комплексу пожвавлення, який до цього часу формується. Разом з посмішкою малюк розмахує руками й ногами, прогинає спинку. Це основна ознака емоційної зрілості.
Перша усвідомлена посмішка дитини – ознака розвитку
Посміхнутися мамі або іншій людині, улюбленій іграшці малюк може не раніше, ніж почне впізнавати обличчя, розпізнавати предмети. На перших тижнях життя зір дитини ще не здатний фокусуватися на окремих предметах.
Малюк розрізняє великі об’єкти, добре реагує на контраст білого й чорного. До 2 місяців зір стає гострішим. Немовля може вже зосереджувати погляд на обличчях і предметах, розташованих недалеко від його обличчя.
Саме в цей час може послідувати реакція у вигляді посмішки. Наявність усвідомленої посмішки означає, що в організмі вже сформувалися всі умови для цього:
- мімічні м’язи зміцніли й правильно реагують на нервовий імпульс;
- гармонійно розвивається психоемоційна сфера;
- нервова система перебуває у взаємодії з м’язами і з волі дитини готова привести їх у дію;
- стають більш гострими слух і зір;
- малюк може фокусувати погляд і впізнавати обличчя, предмети.
Також поява посмішки немовляти йде в комплексі з іншими навичками. Він демонструє загальне пожвавлення, коли батьки з’являються в полі його зору або чутності, інтенсивно розмахує ніжками, ручками. Деякі в цей момент починають гулити й агукати.
Це говорить про своєчасний розвиток психіки та емоцій. Що забезпечує в майбутньому необхідну мотивацію для освоєння нового на наступних етапах.
Як розвивається навик
Незважаючи на те, що розвиток навички усвідомленої посмішки є природним процесом, батькам варто приділяти увагу навчанню дитини з перших днів життя. Малюк гостро реагує на зовнішнє середовище.
Якщо йому приділяється мало уваги, з ним майже не розмовляють, в оточенні рідко посміхаються і майже не виявляють емоції, то немовля буде копіювати саме цю модель поведінки. Тому не варто дивуватися, що немовля дуже стримане у вираженні своїх емоцій і не посміхається.
Також навик психоемоційної взаємодії з оточуючими людьми формується через тактильні відчуття. Коли немовля рідко беруть на руки, немає приємних погладжувань, він замикається у своєму світі його розвиток відбувається значно повільніше.
Так фахівці помітили, що новонароджені, від яких відмовилися батьки, які не мають постійного контакту з матір’ю, трохи відстають у своєму розвитку і значно рідше починають посміхатися.
Тому дуже важливо постійно взаємодіяти з дитиною. Це не означає, що його необхідно постійно тримати на руках. Досить періодичних погладжувань, регулярного масажу, які повинні супроводжуватися розмовами з приємною інтонацією в голосі.
Малюкові можна читати вірші, потішки, співати пісеньки, корчити пики й частіше посміхатися. Така модель поведінки допоможе йому швидше освоїти навичку усвідомленої посмішки.
Як поводитися щоб малюк посміхнувся
Кращим навчанням для новонародженого є власний приклад його батьків і близьких. Головний секрет успіху навчання — спілкування, що супроводжується емоційним обміном радістю, що поєднується з дотиками й ніжним голосом.
Сприятлива атмосфера дає малюкові зрозуміти, що він знаходиться в безпеці, тому його розвиток протікає в межах норми або випереджає її.
Після першого прояву емоційного контакту необхідно підтримувати й закріплювати цю навичку. Часто дорослі не помічають, що самі більшу частину дня проводять з похмурим або беземоційним обличчям. Від цієї звички доведеться позбутися.
Крім сприятливої атмосфери розвитку цієї навички сприяють і цілком певні прийоми:
- Під час неспання немовляти рекомендується носити по будинку, знайомити з новою обстановкою, приємним і привітним голосом пояснювати, що відбувається навколо, показувати йому іграшки.
- Включати спокійну музику, співати пісні, розповідати віршики. На перших тижнях не важливо, який текст вимовляється, дитина поки не розрізняє і не розуміє слів. Потрібно приділяти увагу настрою, з яким мама або хтось із родичів каже.
- Рекомендується при взаємодії з дитиною будувати їй пики. Дозволяти маляті розглядати своє обличчя, змінюючи його вираз, періодично посміхатися.
- Протягом першого місяця новонароджені розрізняють чорне й біле, цим можна скористатися. Роздрукувати на аркуші великого формату чорно-білі зображення виразів обличчя і демонструвати їх на відстані 30 см.
І, звичайно, не забувати про його настрій, характер і особливості темпераменту. Якщо дитина не в дусі, то всі ці маніпуляції можуть ще сильніше зіпсувати їй настрій. Також слід враховувати, що кожен малюк індивідуальний. Одні більш емоційні, інші спокійніші.
Що робити якщо дитина не посміхається
Якщо після закінчення 2-3 місяців дитина не посміхається або проявляє емоції рідко, це ще не означає, що потрібно тут же бити тривогу і підозрювати наявність серйозної патології в розвитку. Не варто панікувати, якщо крім відсутності усмішки у малюка немає інших відхилень у розвитку:
- він молодший за 3 місяці;
- дитина тримає голівку у висячому положенні;
- може фокусувати увагу на об’єктах;
- здатний зосередитися на одній справі, наприклад, уважно розглядає іграшки над колискою.
Можливо, необхідно приділяти дитині більше уваги. Важливе значення має правильно підібраний час для занять.
Рекомендується тренувати навичку усвідомленої посмішки коли:
- немовля спокійно лежить у ліжечку, активно смикає ручками та ніжками;
- малюк шукає знайоме обличчя або предмети;
- дитина виспалася і спокійно лежить у колисці.
У ці моменти він найбільш сприйнятливий до того, щоб уважно стежити за діями оточуючих і постаратися їх повторювати.
Причини відсутності усмішки
Існують ситуації, коли батькам варто проконсультуватися з педіатром і з’ясувати причини запізнілого формування досвіду або його відсутності.
Основними причинами, що ускладнюють або гальмують процес появи усвідомленої посмішки є:
- Немовля народилося недоношеним. Таким малюкам може знадобитися більше часу для фізичного та емоційного розвитку.
- Вагітність протікала важко і були ускладнення. Негативний вплив на плід унаслідок різних причин може відбитися на його подальшому розвитку.
- Родові травми й ускладнення при пологах.
- Наявність неврологічних захворювань.
Якщо з відсутністю досвіду посміхатися батьки помічають за дитиною старше 2-3 місяців загальну м’язову слабкість, відсутність спроб встановити зоровий контакт, нездатність утримувати голову у висячому положенні в положенні лежачи, блідість шкірних покривів, поганий апетит, проблеми зі сном, плач, не пов’язаний з голодом або іншим дискомфортом, необхідно звернутися за консультацією до педіатра. Але ні в якому разі не можна намагатися усунути ці проблеми самостійно.
Спілкування і взаємодія з малюком, турбота про його фізичний та емоційний комфорт допомагає сформувати й закріпити навички усвідомлено посміхатися у відповідь.
Створення сприятливої атмосфери допомагає домогтися гарних результатів. Це в свою чергу стає хорошим фундаментом для подальшого розвитку дитини, лежить в основі мотивації дізнаватися і вчитися чомусь новому. Розуміння процесів дозволить правильно і легко навчити дитину усмішці.
Над статтею працював педіатр Марія Мягкова.
Сподобалася стаття? Зробіть репост в соціальні мережі, так ви допоможете іншим мамам дізнатися корисну інформацію.
