Серцева недостатність — це стан, за якого серце не може забезпечувати організм кров’ю відповідно до його потреб. Вона може супроводжуватися задишкою, набряками, підвищеною втомлюваністю та зниженням переносимості фізичних навантажень. Сучасне лікування спрямоване не лише на контроль симптомів, а й на зменшення ризику госпіталізацій, уповільнення прогресування захворювання та покращення якості життя.
Тактика лікування залежить від типу серцевої недостатності, фракції викиду, супутніх захворювань та загального стану пацієнта. Тому терапія має підбиратися індивідуально під контролем лікаря.
Основні підходи до контролю симптомів при серцевій недостатності
Комплексне ведення серцевої недостатності може включати медикаментозну терапію, контроль факторів ризику, фізичну активність, навчання самоконтролю та кардіологічну реабілітацію.
Одним із напрямів комплексної допомоги є реабілітація при серцевій недостатності. Кардіологічна реабілітація може включати контрольовані фізичні навантаження, навчання самоконтролю та психологічну підтримку. Вона допомагає підвищувати фізичну активність і якість життя пацієнтів.
Медикаментозна терапія
При серцевій недостатності лікар може призначати різні групи препаратів залежно від типу захворювання та фракції викиду.
При серцевій недостатності зі зниженою фракцією викиду до базової терапії належать:
- інгібітори АПФ, блокатори рецепторів ангіотензину або інгібітори рецепторів ангіотензину та неприлізину (ARNI);
- бета-блокатори;
- антагоністи мінералокортикоїдних рецепторів;
- інгібітори SGLT2.
Діуретики можуть застосовуватися для зменшення затримки рідини, набряків і задишки, особливо за наявності ознак застою. Вибір конкретних препаратів та їх дозування залежить від стану пацієнта і проводиться лікарем.
Медикаментозне лікування може допомагати контролювати симптоми та знижувати ризик госпіталізації й інших несприятливих наслідків. Схема терапії залежить від типу серцевої недостатності та не повинна змінюватися самостійно.
Кардіологічна реабілітація
Кардіологічна реабілітація є комплексною програмою, яка допомагає людині безпечно підвищувати рівень фізичної активності та краще контролювати свій стан.
Залежно від індивідуальної програми вона може включати:
- фізичні вправи під медичним контролем;
- навчання контролю симптомів і факторів ризику;
- рекомендації щодо фізичної активності та способу життя;
- психологічну та інформаційну підтримку.
Фізичне навантаження при серцевій недостатності має підбиратися з урахуванням стану людини та рекомендацій лікаря. Самостійне інтенсивне тренування без попередньої оцінки стану не рекомендується.
Значення способу життя та моніторингу стану
Контроль серцевої недостатності передбачає не лише прийом призначених препаратів. Важливими складовими є відмова від куріння, підтримання фізичної активності відповідно до рекомендацій лікаря, контроль маси тіла, артеріального тиску та інших факторів ризику.
Пацієнту також важливо розуміти, які зміни самопочуття можуть свідчити про погіршення стану, та знати, коли необхідно звернутися до медичного працівника.
Харчування та контроль споживання солі
Надмірне споживання солі може сприяти затримці рідини, тому пацієнтам із серцевою недостатністю рекомендують контролювати її кількість у раціоні. Водночас універсальна вимога обмежувати сіль до конкретних 2 г на добу підходить не всім пацієнтам — рекомендації мають визначатися індивідуально.
Варто звертати увагу на кількість солі у готових продуктах, обирати збалансований раціон та дотримуватися рекомендацій лікаря щодо споживання рідини.
Регулярне спостереження та контроль симптомів
Регулярне спостереження допомагає своєчасно виявляти зміни стану та коригувати лікування. Пацієнту може бути рекомендовано контролювати:
- масу тіла;
- артеріальний тиск;
- частоту пульсу;
- появу або посилення набряків;
- задишку;
- переносимість фізичних навантажень.
Раптове збільшення маси тіла, посилення задишки або набряків можуть бути ознаками затримки рідини та потребують оцінки медичним працівником.
Коли необхідно звернутися по медичну допомогу
Посилення задишки, швидке збільшення набряків, різке погіршення переносимості фізичного навантаження або інші нові симптоми не варто ігнорувати. За значного погіршення самопочуття необхідно звернутися за медичною допомогою.
Особливо важливо не змінювати самостійно дозування призначених препаратів та не припиняти їх прийом без консультації з лікарем.
