Чому деякі люди постійно спізнюються з погляду психології

Чому деякі люди постійно спізнюються з погляду психології

Ти щоразу даєш собі обіцянку вийти раніше, щоб сьогодні нарешті приїхати без запізнень? Але все йде не за планом, тут хвилинку, ще дві і ось ти вже мчить по вулиці стрімголов, прокручуючи в голові більш-менш правдоподібні причини свого чергового запізнення. А може, ти вже змирилася з цим, ну така ось твоя мила особливість, і ніхто вже не чекає від тебе пунктуальності та явки точно вчасно. І взагалі, дівчині можна пробачити трохи затримуватися.

Але все ж таки, чому так відбувається? Чи можеш ти контролювати цей процес чи він керує тобою? Та що тут взагалі такого складно – не запізнюватися, але в тебе вперто не виходить? Давай розбиратися

Найнепунктуальніші зірки

Чому деякі люди постійно спізнюються з погляду психології

Фото автора KoolShooters: Pexels

  • Чарлі Шин регулярно затримувався на зйомки. Хоча його причина цілком зрозуміла – проблеми з алкоголем та неможливість стати вранці вчасно.
  • Мадонна – свій концерт у Майямі співачка розпочала через 3,5 години від призначеного часу.
  • Джастін Бібер – його одного разу освистали глядачі за жахливу затримку концерту. А враховуючи, що багато його шанувальників дуже юного віку, деяким уже й зовсім було час опинитися вдома, коли виступ навіть не почався.
  • Ексел Роуз – старі добрі рокреми, їм, напевно, можна пробачити. Рекордна затримка концерту майже на 5 годин.
  • Мерлін Монро – «спізнюватися – значить, переконуватися в тому, що ти незамінний, що всі інші чекають на тебе. Тебе – і нікого іншого» (читай далі і з'ясуй, що ж рухало культовою білявкою та її вічними запізненнями)

Психологічні причини запізнень

Так-так, спізнення мають обґрунтування, навіть кілька. Не завжди це обставини, як часто можна почути від хронічного спізнення.

Опір

Запізнюємося туди, куди насправді йти не хочеться. Це може бути не улюблена робота, нудна зустріч чи відсутність настрою. Збиратися треба, але в душі настрою немає. Це може навіть не усвідомлюватись, навіть навпаки, ніби тобі й хочеться туди. А тільки ось тут відволіклася, тут збиралася і ось уже непомітно година пролетіла.

Зупинися, прислухайся до себе. Будь уважна та чесна з собою. Якщо це разова зустріч – то її можна і пропустити чи дати зустрічі шанс – тобі вирішувати. Але вирішувати свідомо! А якщо йдеться про близькі відносини, роботу – то, може, настав час щось серйозно переглянути.

Потреба уваги

Зазвичай, у такому собі неприємно зізнаватися, але… Увага нам потрібна, це таке підтвердження того, що ми є, ми існуємо в цьому світі. Але способи отримати цю увагу бувають різні, конструктивні та не дуже.

Одні можуть епатажно одягатися або поводитися зухвало; інші з легкістю розповідають про свої досягнення, успіхи та перемоги, підштовхуючи співрозмовника на компліменти; а треті – спізнюються. Причому навіть запізнення може бути різним – можна ефектно з'явитися в карколомному вбранні, коли всі вже зібралися – увага, пильні погляди – тобі забезпечені. А можна отримати негатив – критику, образи, догану.

Але так ми вже влаштовані, що це вдруге. Адже, навіть отримуючи негативну увагу, ми його отримуємо. Зазвичай, така поведінка закладалася в дитинстві, коли батьки були холодними та лагідного слова від них було неможливо дочекатися. І дитина жила такою невидимкою, що є що ні, порожнє місце. А для дитячої психіки це жахливі муки.

Чому деякі люди постійно спізнюються з погляду психології

Як усе встигати та перестати спізнюватися?

Дитині необхідно відображатись в очах батька. Але зате варто було трохи розпуститися, накурити, як батько обрушувався на дитину з криками, докорами, ременем – не важливо. Головне, дитину помічали. І така модель поведінки швидко закріпилася – хочеш уваги – накосяч.

Адреналінова залежність

Якщо ти систематично запізнюєшся на важливі заходи і щоразу турбуєшся з цього приводу, то в твоєму організмі відбуваються певні процеси. А саме, різко підвищується рівень адреналіну – ти поспішаєш, біжиш, хвилюєшся.

А коли все позаду, настає розслаблення, що супроводжується ейфорією (згадай, як радісно розтікаєшся в офісному стільці, дізнавшись, що начальник тебе не спалив). Ти починаєш почуватися добре і виникає потреба повторювати такий стан. І ось вона залежність, часте повторення призводить до звикання.

Якщо це твій випадок – шукай інші способи підбадьорити, струсити, бажано тільки без ризику для здоров'я. Тобі потрібні нові приємні враження, без вкидання адреналіну.

Теорія ігор

Напевно, ти чула про Еріка Берна, його гучну книгу «Ігри, в які грають люди. Люди, які грають у ігри», або про трансактний аналіз. Так ось, згідно з цією теорією, постійні запізнення мають глибоку внутрішню причину (неусвідомлювану, звичайно). А саме – потреба отримати прощення та уникнути покарання.

Тобто цю гру починає твоя дитяча частина, яка живе в кожній людині. Вона трохи накосячила (як дитина, що розбалавалася, яка розкидала іграшки) і потім викручується (як дитина, яка каже, що ваза розбилася сама; все солодке з'їв собака; ти запізнилася, тому що був ремонт на дорозі…). І, коли тобі вдалося уникнути покарання, то всередині тобі стає добре (як я їх усіх провела – радіє внутрішня дитина).

Або ж ти визнала свою провину (спізнюся я спізнююся, не кидайте тільки тапками) і тебе пробачили: «мовляв, ну що ж, нічого страшного, все добре». І ось це саме прощення і є вишенька на торті, для чого все й починалося. Таке ось: «Не згрішиш – не покаєшся».

Про вину можна говорити багато і довго. Що вина – одне з найтоксичніших і нестерпних нашої психікою почуттів. Що багато в нашому житті визначається цим неприємним почуттям. І потреба отримувати те саме прощення чи відчуття власної невинності – дуже важлива та глибока наша потреба. А у грі з запізненнями ми отримуємо якраз те, що потрібно, на дуже безпечній ситуації, де виграш є – а ставки зовсім не високі.

Як впоратися самій – давати увагу своїй внутрішній дитині іншими шляхами. І з виною своєю розібратися – не винна ти й крапка! Легко сказати, звісно. Штуки глибокі, але ти хоча б знаєш, у якому напрямку копати.

Як перестати спізнюватися

Знаєш, головне питання психолога – «навіщо»? Навіщо ти це робиш? Якщо робиш, значить точно є причина, просто ти її можеш не усвідомлювати.

Отак і з твоїми запізненнями.

  • Визначся, чи заважають вони тобі. Чи хочеш ти щось змінити? Або тобі цілком комфортно. Якщо заважають – читай далі
  • Знайти свою причину, навіщо ти це робиш? Чого хочеш уникнути або що отримуєш у результаті (вторинні вигоди)
  • Подумай, як ти можеш діяти інакше. Якщо уникнути, то як можеш (може це про особисті межі та вміння сказати ні; може про необхідність змін у житті). Якщо щось отримуєш (увага, підтвердження власної цінності) – інакше можеш закрити цю свою потребу
  • Починай відпрацьовувати нові стратегії поведінки, прислухайся до себе, помічай зміни
  • Ти можеш заручитися підтримкою друзів, попросити їх про допомогу – дзвонити тобі та поспішати чи хвалити за пунктуальність. Нехай це стане зовнішнім регулятором, поки твій внутрішній регулятор ще тільки налаштовується

Загалом це золота схема, яку ти можеш застосувати до будь-якого питання у своєму житті і змінювати старі звички, які тобі вже набридли і тільки заважають.

Сподобалася стаття? Поділитися з друзями:
Жіночий Світ