Масаж при артриті — невід’ємна частина комплексного лікування хвороб суглобів ніг. Механічний вплив дає терапевтичний результат на будь-якій стадії хвороби. Залежно від форми та ступеня занедбаності артриту застосовуються різні масажні методики. Сеанси можуть проводитися як у стаціонарних умовах, так і в домашніх, без залучення сторонньої допомоги.
Протипоказання до масажу при артриті
Дегенеративні зміни суглобів — серйозна хвороба з потенційно небезпечними наслідками та ускладненнями. Прогресуючий артрит може призвести до повної втрати рухливості кінцівок і інвалідизації. Своєчасна терапія дає змогу довго зберігати функцію суглобів. Масаж при артриті має сильну лікувальну дію, проте існує низка протипоказань:
- під час гострих запальних процесів у організмі;
- в період загострення інфекційних хвороб;
- при підвищеній температурі, ознобі, нудоті;
- хвороби кровотворної системи;
- при надмірних фізичних навантаженнях;
- за наявності сильної болючості суглобів;
- відкриті рани, гнійні вогнища, абсцеси на шкірі;
- стани після інфаркту, психози;
- сечокам’яна хвороба, пахові грижі.
Можливість проведення масажу при артриті визначає лікар — артролог, ревматолог або хірург. Тривалість, кількість і частота сеансів призначаються фахівцем на підставі результатів обстеження. Складні техніки потребують участі професіоналів, а прості прийоми можна виконувати вдома.
Важливо!
Лікувальний масаж рекомендовано проводити лише в періоди ремісії або при хронічному перебігу захворювання. Процедури протипоказані під час загострень артриту, гострих болів, набряків або при запущеній стадії хвороби.
Основні види масажної техніки
Вибір способу впливу залежить від локалізації ураженого суглоба, стадії артриту та супутніх патологій. Лікувальний масаж ніг робиться з акцентом на хворій ділянці та суміжних областях. За результатами лабораторних і клінічних даних призначають одну з фізіотерапевтичних методик:
- загальний — опрацьовується велика поверхня, іноді все тіло (актуально при поліартриті, ураженнях хребта чи попереку), а потім переходять до ураженого суглоба;
- локальний (точковий) — вплив спрямований на конкретну точку (уражене зчленування або прилегла до нього область) зі поступовим нарощуванням інтенсивності й сили рухів;
- сегментарний — масажують певну частину тіла (руки, ноги, кисті, стопи).
Тривалість загального масажу зазвичай становить не менше 60 хвилин із опрацюванням усіх зон. Ця методика спрямована на розслаблення м’язового каркасу в цілому. Сегментарний сеанс ефективний при ураженні одного суглоба і триває до 30 хвилин. Точковий масаж виконується не менше 15 хвилин з ретельною опрацювкою хворої ділянки. Повний курс націлений на відновлення рухливості, зменшення дискомфорту та усунення контрактур уражених вогнищ.
На замітку!
Раптове посилення болю, поява набряку, почервоніння або підвищення температури в хворій зоні вимагає негайного припинення сеансу. Питання про продовження курсу або зміну техніки вирішується з лікарем.
Прийоми при загальному масажі
При артриті часто спостерігається обмеження рухливості суглобів, порушення кровопостачання та м’язові спазми. Масаж відновлює крово- і лімфообіг, зменшує набряки та перешкоджає атрофії м’яких тканин. Лікувальний курс починають із розігріву й розслаблення м’язів для зниження больового синдрому. З цією метою застосовують такі прийоми:
- лікування починають з 2–3 сеансів на розслаблення з прийомами розтирання й погладжування шкіри без прямого фізичного впливу на уражені суглоби;
- наступні процедури (з 3–4-го сеансу) виконуються з місцевим розтиранням та розминкою безпосередньо в зоні ураженого зчленування;
- м’язи, уражені контрактурою, легко розтирають, погладжують і розминають подушечками пальців або ребром долоні;
- м’язи-антагоністи одночасно енергійно розтирають, вібрують, струшують, застосовують прийоми постукування та поплескування;
- опрацювання починають з найменш ураженого суглоба, поступово включаючи інші зони.
У середньому розігріваюча процедура для кисті триває не менше 7 хвилин, для колінного або тазостегнового суглоба — до 15 хвилин. Правильно виконане розслаблення дозволяє зняти м’язову напругу, зменшити біль і підготувати суглоб до більш інтенсивного впливу.
Сегментарний масаж при артриті
Впливаючи на певні ділянки шкіри й м’язів, можна стимулювати функції внутрішніх органів завдяки особливостям нервової системи. При ураженнях суглобів показаний сегментарний масаж, який передбачає вибіркову обробку визначених зон тіла. Досвідчений масажист виявляє осередки ураження артритом і відзначає больові точки. Прийоми сегментарного масажу при артриті ніг:
| Рух | Опис |
|---|---|
| Погладжування | Виконується як м’який масаж і є початковим прийомом сеансу. Полягає в акуратному погладжуванні долонею хворої ділянки. Руки рухаються вперед-назад, потім обома долонями у протилежні сторони. Супроводжується круговими й напівкружними рухами. |
| Свердління | Робляться кругові рухи великим пальцем по поверхні шкіри над ураженим суглобом. Із часом тиск поступово збільшується до появи легкої хворобливості. Під час прийому опрацьовують кілька точок у зоні ураження. |
| Пила | Задіють обидві руки: ділянку шкіри затискають між долонями, а потім рухають їх у протилежних напрямках, імітуючи роботу пилки. |
| Зрушення | Працюють великими пальцями обох рук, здійснюючи короткі рухи вперед-назад. Інтенсивність контролюють, щоб уникнути надмірного болю. |
Особливості точкового техніки
Коли уражений лише один суглоб, терапевтичну цінність має точковий метод. Масаж проводять у конкретній зоні навколо запаленого зчленування. Техніка при ревматоїдному артриті базується на опрацюванні біологічно активних точок. Їхнє розташування не завжди фіксують у простих схемах, що використовують професійні масажисти. Рекомендації для точкового масажу:
- уникати прямого впливу на саме уражене зчленування;
- опрацьовувати точки біля хворої області — кожне натискання не більше 6 с;
- для перших сеансів бажано залучити досвідченого масажиста;
- самомасаж допустимий після освоєння точкової техніки;
- при порушенні рухливості суглоба застосовують розслаблюючі прийоми;
- при атонії та м’язовому парезі показані тонізувальні рухи;
- за появи болю знижують силу натискання і роблять перерви;
- правильне виконання має супроводжуватися відчуттям приємного тепла;
- за призначенням одночасно застосовують зовнішні протизапальні засоби.
Сильне точкове натискання викликає швидкий приплив крові до ураженої ділянки. На фоні посиленого кровообігу болючість знижується, м’язовий спазм вирівнюється.
На замітку!
Схеми точкового впливу описані в спеціалізованих посібниках з масажу при артриті. Зазвичай пошук біологічно активних точок проводять у місцях прикріплення м’язів, шкірних складках навколо суглобів, у западинах і горбках.
Техніка самомасажу
Цей вид фізичного впливу менш ефективний, ніж послуги фахівця. Самомасаж вимагає зусиль, практики та акуратності. Сеанс самостійних процедур триває 5–20 хвилин залежно від обраної техніки. Перші 2–3 сеанси зазвичай проводять по 5–10 хвилин.
На замітку!
Лікувальний самомасаж дозволено виконувати після погодження з лікарем. Вибір техніки й прийомів залежить від форми захворювання. Самостійне втручання заборонено при запущених випадках, виражених ускладненнях або деформаціях суглобів.
Для колінного суглоба
Зчленування нижніх кінцівок найчастіше уражуються артритом. Колінні суглоби при цьому супроводжуються наростаючим болем, набряком і обмеженням рухів. Правильно виконаний самомасаж знімає затікання, відчуття розпирання і загальний дискомфорт у ногах. Особливості обробки колін:
- розминку починають з легкого погладжування і розтирання ногами — від коліна вгору по стегну, а потім вниз до гомілковостопа протягом 1–2 хв;
- легке розтирання шкіри над коліном — уникати різких силових рухів, охоплювати колінну чашечку обома руками й акуратно масажувати без натиску протягом 1–2 хв;
- пальцями долоні обережно масажують внутрішню підколінну ділянку протягом 1 хв;
- обережно згинати й розгинати коліно 5–10 разів, без різких ривків;
- сеанс закінчують погладжуванням і дають відпочити 3–5 хвилин.
На замітку!
Масаж колін при артриті рекомендується виконувати із застосуванням лікувальних кремів або мазей на основі нестероїдних протизапальних засобів — Финалгон, Вольтарен, Фастум, Диклобене. Залежно від форми хвороби потрібно до 5–6 щоденних сеансів самомасажу; за узгодженням із лікарем допускають до 15 сеансів для відновлення рухливості суглоба.
Для гомілковостопного суглоба та стопи
Процедуру краще довірити досвідченому масажисту. На початкових стадіях дозволяється самостійне виконання масажу стопи та гомілковостопа. Загальні правила:
- повільне, м’яке розтирання і погладжування стопи та області гомілковостопа протягом 3–4 хв;
- великими пальцями рук круговими рухами ретельно розминати підошву від центру до пальців і п’яткову зону;
- почергово масажувати від основи пальців до верхньої фаланги і нігтьової пластини, потім у зворотному напрямку;
- точково розминати великі пальці, акцентуючи увагу на основній фаланзі (кісточці);
- повільно обертати ступні в різні боки, чергуючи з розтягуванням вгору-вниз;
- сеанс завершується масажем щиколотки прийомами погладжування й розтирання.
На замітку!
Для кращого ефекту самомасаж можна поєднувати з водними процедурами — теплими ваннами з лікувальними травами, морською сіллю або ефірними маслами. Курси періодично повторюють, що дозволяє тривало підтримувати ремісію.
Медовий масаж
Продукти бджільництва багаті біологічно активними речовинами — вітамінами, мінералами та органічними компонентами. Лікарі погоджуються щодо доцільності медового масажу при артритах. Цей багатокомпонентний продукт корисний при різних суглобових патологіях. Ефект від медового масажу зберігається тривалий час. Правила та рекомендації:
- на шкіру навколо ураженого суглоба тонким шаром наносять підігрітий мед (до 40–50 °C) і рівномірно розподіляють;
- прикладають обидві долоні, трохи притискають, створюючи ефект присмоктування і легкий хворобливий дискомфорт на шкірі протягом 30–60 с;
- потім різко відривають руки від шкіри і повторюють рухи до 10–12 разів, уникаючи поплескувань і надмірного тиску.
Регулярність медового масажу — не більше 1–2 разів на тиждень протягом 1–2 місяців. Процедури заборонені при алергії, тромбозах, варикозному розширенні вен, шкірних інфекціях, відкритих ранах та підвищеній температурі тіла.
