Сильне навантаження на сухожилля може спричинити їх розрив, особливо в зоні прикріплення до кістки. Це викликає розвиток трохантериту. Трохантерит кульшового суглоба — захворювання, яке проявляється запаленням стегнових сухожиль, а також зв’язок і м’язів. Зазвичай процес уражає лише один тазостегновий суглоб, інші суглоби при цьому не залучаються. Двобічний трохантерит кульшового суглоба трапляється вкрай рідко.
Чим небезпечний трохантерит
Дані про розповсюдженість цього захворювання суперечливі. За офіційною статистикою воно діагностується досить рідко. Проте вчені вважають, що реальна захворюваність значно вища через помилкові діагнози. Часто трохантерит плутають із початковими стадіями коксартрозу кульшового суглоба.
Запалення зв’язок кульшового суглоба не загрожує життю і лише зрідка призводить до інвалідності. Проте іноді воно суттєво знижує якість життя хворого, особливо якщо робота пов’язана з великим навантаженням на ноги. Це пояснюється тим, що головним симптомом є сильний біль.
Важливо знати, як лікувати цю хворобу. При гострому перебігу її можна повністю вилікувати. У хронічній формі напад лише тимчасово знімається.
На замітку!
Лікуванням цього захворювання займається ортопед-травматолог.
Причини і фактори ризику
Головною причиною є надмірне навантаження на ноги. До цього сприяють:
- тривалий біг або тривала ходьба;
- носіння важких предметів;
- порушення постільного режиму під час застуди.
Причини відрізняються залежно від форми захворювання:
- При інфекційній (септичній) формі захворювання викликають патогенні мікроорганізми. Зазвичай це ускладнення остеомієліту або сепсису.
- При неінфекційній формі мікроорганізми не беруть участі в розвитку, а причинами є переохолодження, анатомічні особливості або надмірні навантаження.
- Туберкульозна форма виникає при потраплянні збудника в область великого вертлюга. Часто її діагностують при туберкульозі кісток у дитинстві.
Виділена група ризику — люди, які схильні до виникнення трохантериту:
- хворі на туберкульоз;
- жінки старше 40 років;
- особи з хронічними вогнищами інфекції та з ослабленим імунітетом після перенесених хвороб;
- пацієнти з ревматичними захворюваннями через порушення структури кісток;
- вагітні та люди з ожирінням, які швидко набрали значну масу тіла;
- надмірні фізичні навантаження або раптове збільшення активності у малорухливих людей;
- особи, що перенесли травми.
Клінічна картина і класифікація за МКБ-10
Код за МКХ-10 М70.6. Основні симптоми — біль і підвищена чутливість на бічній поверхні стегна.
На замітку!
На початкових стадіях біль має характер прострілу. Зазвичай виникає при фізичному навантаженні або ходьбі. Багато пацієнтів не звертають на це уваги, оскільки при зменшенні навантаження болі стихають.
Можлива поява набряку та порушення функції кульшового суглоба.
Підгостра стадія
Підгостра стадія часто розвивається на тлі грипу. Вона має такі особливості:
- поступове наростання клінічних симптомів;
- біль у кульшовому суглобі з’являється через 10 днів або більше;
- дискомфорт виражений слабко, болісність відчутна переважно при пальпації ураженої ділянки;
- болі частіше турбують вночі: пацієнту важко лежати на ураженому боці, іноді з’являється лихоманка і підвищене потовиділення;
- рухова функція кульшового суглоба майже не порушена, але іноді біль заважає при ходьбі і підйомі чи спуску сходами.
При підгострій формі потрібне тривале лікування.
Гостра стадія
Зміни виникають на тлі травм, переохолодження, тривалої ходьби або надмірного навантаження на суглоб. Гострий трохантерит характеризується:
- швидшим розвитком симптомів, ніж при підгострій стадії — прояви виникають вже через 2–3 доби;
- найсильніші больові відчуття в першу добу;
- постійний сильний дискомфорт;
- дотик до кісткового виступу викликає різкий біль, з’являються набряк і гіперемія;
- підвищення температури тіла та загальне погіршення самопочуття.
На замітку!
Своєчасне звернення до лікаря та призначене лікування дозволяють позбутися хвороби за тиждень.
Діагностика
Потрібно звернутися до лікаря при перших симптомах. На прийомі лікар проводить опитування та огляд. Щоб виключити коксартроз, доктор виконує кругові рухи розслабленою ногою пацієнта. Безболісність таких рухів вказує на можливий трохантерит. Для підтвердження діагнозу проводять такі дослідження:
- загальний аналіз крові та сечі;
- ревматичні проби;
- рентгенографія;
- УЗД;
- МРТ та КТ.
На замітку!
Найпростішим методом є рентген. На знімку помітна нерівномірна осередкова дистрофія кісткової тканини, але за його допомогою важко оцінити глибину ураження. КТ і МРТ дають більш детальні зображення: КТ краще показує кісткову тканину, а МРТ — м’які тканини.
Методи терапії
Лікування трохантериту здебільшого проводиться амбулаторно. Головні цілі терапії — усунути біль і зняти набряк. Також важливо не допустити переходу в хронічну форму. Незалежно від причини лікування має бути комплексним і включати медикаментозну терапію, фізіопроцедури та ЛФК.
Лікар підбирає лікування залежно від форми захворювання:
- Якщо трохантерит має інфекційну природу, призначають тривалий курс антибіотиків. Зупинити запалення допомагає ін’єкційна терапія. У складних випадках виконують хірургічне втручання — бурсеектомію (видалення бурси).
- При неінфекційному (асептичному) трохантериті застосовують протизапальні та знеболювальні засоби.
- При специфічному (туберкульозному) трохантериті лікування має бути спрямоване не лише на симптоми, а й на усунення збудника — проводять протитуберкульозну терапію.
Слід уникати надмірних навантажень на кульшовий суглоб, але й повна нерухомість також не рекомендована.
Медикаментозне лікування
Для зняття болю і запалення використовують нестероїдні протизапальні препарати. Ефективними є:
- Диклофенак;
- Ібупрофен;
- Ортофен;
- Вольтарен.
Вони доступні у вигляді таблеток, мазей або ін’єкцій.
Для зовнішнього застосування добре підходять:
- Індометацин;
- Кетопрофен;
- Клофезол.
Для зміцнення кісток і сухожиль застосовують препарати кальцію:
- Кальцемін;
- Кальцій ДЗ.
На замітку!
Якщо НПЗП виявились неефективними, можуть вводити глюкокортикоїди в м’які тканини — Кеналог, Дипроспан. Щоб посилити дію, до них додають знеболювальні — Лідокаїн або Новокаїн. Помітне полегшення часто настає вже після першої процедури. Для повного зникнення болю зазвичай потрібно до 3 ін’єкцій.
Фізіотерапія
Лікування трохантериту не обмежується лише медикаментами — застосовують фізіопроцедури:
- електрофорез;
- ультразвук з гідрокортизоном;
- озокеритолікування і парафінотерапію;
- УВТ;
- магнітотерапію;
- лазерну терапію.
На замітку!
УВТ досить ефективна при хронічній формі захворювання. Ця процедура не гарантує повного зникнення хвороби, але значно полегшує стан пацієнта.
ЛФК
Комплекс вправ для ЛФК підбирає лікар. Зазвичай лікувальна фізкультура починається після зняття гострих симптомів. Спеціальні вправи покращують кровообіг і зміцнюють м’язи стегна, але виконувати їх потрібно під контролем фахівця.
Поширений метод — постізометрична релаксація. Він включає пасивні вправи на розтягнення зв’язок і м’язів і сприяє відновленню функцій стегна. Тривалість сеансу — близько 20 хвилин через день. Для досягнення ефекту потрібно пройти мінімум 10 процедур.
Важливо!
Під час лікування харчування має бути збалансованим. Рекомендується обмежити сіль і виключити жирні продукти. У період лихоманки пацієнту показані вітамінізовані напої.
При своєчасній терапії прогноз сприятливий — захворювання можна вилікувати.
Відгуки
Мені діагностували трохантерит великого вертлюга правого стегна. Спочатку приймала ліки, а коли стало легше, почала відвідувати сеанси постізометричної релаксації. Після курсу значно покращилась функція кульшового суглоба.
Ольга, Нижній Новгород
У мене був трохантерит лівого кульшового суглоба. Виконувала ЛФК і відвідувала фізіопроцедури. Вони дали хороший результат.
Інна, Москва
