Для непідготовленої людини ловля ляща — досить складне заняття. Вона потребує специфічних знань про унікальну принаду з особливими добавками в риб’ячий прикорм і розуміння особливостей, які потрібно враховувати для успішної ловлі ляща. Щоб розібратися у всіх маленьких, але дуже важливих моментах лову ляща, необхідно уважно вивчити всі тонкощі.
Поплавок
- Поплавок дуже важливий для зимової ловлі риби. Найбільш якісні з поплавків виготовляють з пінопласту марки 200, однієї з найтвердіших. Більш м’які види пінопласту повільно, але все ж неминуче починають вбирати воду і важчати. Як наслідок, підгонка ваги грузила до поплавка збільшується, і рибалка зривається.
- Якщо ж пінопласту марки 200 в наявності немає, рекомендують використовувати інші марки, але захищати поплавці від води фарбою. Для цього поплавок фарбують цілком, не обмежуючись верхньою його частиною. В ідеалі рекомендують фарбувати в кілька шарів – так фарба не дасть поплавцю обмерзнути в сильний холод і баланс оснащення збережеться.
Шум
Лящ не переносить шуму, і найсумніше в риболовлі взимку те, що його можна сполохати ще до того, як вона почнеться. Є три види шумів, які видають недосвідчені рибалки:
- Свердління лунок. Багато хто по недосвідченості починає розсвердлювати лунки поряд з уже наявними, де клювання вже згасає. Це найвірніший спосіб відлякати зграю, і навіть втрата прикорму її не зупинить.
- Шум від металевого ящика. Розміщення оснащення на льоду після підготовки лунки і використання прикорму повинно бути безшумним, інакше лящ піде.
- Позбавлення черпака-шумівки від криги. Цей тип шумів найбільш частий – багато новачків намагаються збити полій, з силою наносячи удари шумівкою об лід. Досвідчені рибалки рекомендують або обійтися безшумним способом, або вибрати черпак з пластику – тоді лід буде відвалюватися сам після невеликого зусилля.
Підгодовування і «гра»
Лящ у своїх перевагах непостійний, він здатний піти і на мертвого мотиля, але досвідчені рибалки рекомендують вибирати живих.
- Рухомий мотиль привертає увагу ляща з більшою ймовірністю, ніж мертвий. Особливо це стосується ситуацій з ловлею на поплавок. Але в сильний мороз, особливо у вітряну погоду, мотилю достатньо не більше 10 сек., щоб стати нерухомим.
- Щоб цього уникнути, радять використовувати дві мотильниці різних розмірів. У мотильниці меншого розміру зберігають робочу наживу, яку планують використовувати найближчим часом, а в більшій – основний запас. Її рекомендують тримати ближче до тіла, в теплі.
- Часом буває так, що на прикорм клює риба з верхньої товщі води, а ляща все немає. Для такої ловлі потрібна мормишкова снасть і ловля «кивком». У таких випадках мотиля замінюють на чортик і починають плавно похитувати вудку, різко смикаючи її вгору після плавного занурення. Іноді таку «гру» замінюють високим підйомом з невеликою частотою, але стабільними коливаннями.
- Лящ часом неохоче клює на нерухому снасть, незалежно від того, гачок використовує рибалка або мормишку. Для того, щоб його розізлити і зачепити, вудку зрідка подьоргують, ледве відриваючи мормишку з дна. Якщо після такого маневру слід характерний для ляща підйом кивка, значить тактика спрацювала.
- Є й незвичайна тактика – в спарених лунках використовують різну снасть. В одній вудка з поплавцем і грузилом, а в другій кивок і мормишка. Якщо активно працювати кивком, то клювання може йти на вудку з поплавцем. При цьому чекати клювання у другій лунці взагалі не варто.
Поради і тонкощі
- Рибак, який втратив чутливість пальців, – вже не рибалка. Щоб на морозі не застудити руки і не втратити здатність виважувати рибу на тонку волосінь, рекомендують підбирати просторі та теплі рукавиці.
Крім них радять використовувати муфту з хутра, закріплену на рівні пояса. Якщо активна ловля на «гру» в самому розпалі, краще використовувати напульсники, що закривають руки з пальцями з тильного боку. Самі долоні в розпал лову мерзнуть набагато менше звичайного. - Слід пам’ятати, що в деяких водоймищах лящ йде не на чистого мотиля, а на суміш його з сухою їжею. Тому рекомендують підгодовувати його різними способами і дивитися, на що він йде охочіше. Підгодовування починають завчасно, привчаючи ляща годуватися в певних місцях. Через це рибалка триває не один день, а два або три в ідеалі.
- Місця вибирають глибокі – від 6 або 7 метрів, поряд з лунками розбивають намет, тому що очікування клювання нерідко затягується. В якості насадки використовують відразу пучок мотилів, щоб лящ йшов активніше. Для перевірки готовності ляща працюють «чортиком». Саме це дає зрозуміти, готовий лящ до клювання або ще не підійшов.
- Якщо спостерігається активний рух на вудочці з мотилем, радять зрідка перевіряти приманку. Іноді замість ляща на мотиля йде окунь, об’їдаючи його до самих головок. У таких випадках приманку міняють.
- Волосінь для ляща використовують різноманітну: від 0.14 мм до 0.22. Це залежить від середньої ваги риби, яку можна зловити у водоймі. В цілому, чим снасть менше і непомітніше, тим частіше лящ буде на неї йти. На вудку з гачком ставлять два грузила – одне вище гачка на 3 см, інше набагато вище.
Зимова рибалка на ляща – важке випробування холодом і терпінням, особливо для новачків. Важливо дотримуватися всіх численних тонкощів, щоб рибалка була успішною.
