Захворювання опорно-рухового апарату зачіпають кістки та мʼякі тканини — мʼязи, звʼязки, фасції, суглобові капсули, апоневрози. Вони супроводжуються порушенням функцій і появою больового синдрому. Багато пацієнтів не розуміють, що таке бурсит, як він розвивається і яку небезпеку може становити.
Причини захворювання
Запалення синовіальної сумки — одне з найпоширеніших ушкоджень мʼяких тканин. Довгий час виникнення цього стану повʼязували з певними професіями: пʼятковий бурсит — хвороба продавців та балерин, плечовий — у ковалів, колінний — у шахтарів.
Вважали, що головною причиною є механічне ушкодження сумки суглоба. Зростання навантаження провокує підвищену продукцію синовіальної рідини для кращої амортизації поверхонь. Специфічна щілиноподібна будова порожнини сумки та наявність рідини сприяють появі симптомів, тривалому запаленню й переходу процесу в хронічну форму.
Розрізняють такі причини бурситу:
- Механічні травми.
- Проникнення інфекції.
- Алергічні реакції.
- Порушення обміну речовин.
- Інтоксикації організму.
- Аутоімунні процеси.
Класифікація
Бурсити класифікують за кількома ознаками. Кожна з класифікацій ґрунтується на певному критерію патології:
- За локалізацією — ураження сумки того чи іншого суглоба (тазостегнового, ліктьового, гомілковостопного, колінного тощо).
- Залежно від наявності інфекції в порожнині сумки: інфіковані та неінфіковані.
- За типом збудника — специфічні (при туберкульозі, сифілісі, гонореї, бруцельозі) і неспецифічні запалення.
- За течією запалення — гострі, підгострі та хронічні бурсити.
Характер запального випоту (ексудату) теж використовується для класифікації. За результатами досліджень виділяють:
- серозні бурсити (рідина — плазма крові з невеликою кількістю еритроцитів і лейкоцитів);
- геморагічні бурсити (в ексудаті переважають еритроцити);
- фібринозні бурсити (висока концентрація фібрину в рідині);
- гнійні бурсити (у випоті виявляються бактерії та клітинні елементи, зокрема лейкоцити).
За МКХ-10 коди бурситів відносять до рубрик M20, M70, M71, M75.
- M06.2 – ревматоїдний бурсит;
- M20.1 – ураження сумки великого пальця стопи;
- M70 – травматичні бурсити або ураження сумки при навантаженні;
- M71 – абсцеси, синовіальні кісти сумки, інфекційні бурсити, бурсопатії, що не класифіковані в інших рубриках;
- M75.5 – запалення бурси плеча.
Симптоми бурситу
Гостре запалення синовіальної сумки має типові прояви. До них належать:
- Утворення округлої припухлості в зоні суглоба. Воно має мʼяко-еластичну консистенцію і при пальпації коливається.
- Дотик до ураженої ділянки викликає біль. Неприємні відчуття змушують пацієнта обмежувати рухи.
- Шкіра навколо суглоба при пальпації відчувається гарячою.
- Можливе підвищення температури тіла, загальне нездужання.
Важливо! Розвиток бурситу у дитини частіше супроводжується лихоманкою та зміною поведінки: дитина стає плаксивою, вередливою.
Ознаки бурситу різних суглобів
Прояви хвороби залежать від місця ураження і мають свої особливості.
Ураження бурси кульшового суглоба часто проходить важче. Зʼявляються болі, які загострюються при початку руху і супроводжують ходьбу. Найбільш виражений біль при відведенні ноги, зовнішньому обертанні в суглобі та при пальпації області великого вертлюга.
Клубово-поперековий бурсит виникає при запаленні сумки на задній поверхні кульшового суглоба. Ця бурса має значні розміри, і її вміст може потрапляти в тазостегновий суглоб. Хвороба супроводжується такими проявами:
- болюча припухлість у паховій ділянці;
- болі в тазостегновому суглобі;
- болі та порушення шкірної чутливості в стегні.
Ураження сумки коліна — одна з найпоширеніших патологій. Ознаки різняться залежно від локалізації. На фото бурсит коліна може виглядати по-різному:
- Обмежене утворення еластичної консистенції при запаленні напівперепончато-литкової сумки — кіста Бейкера. Іноді вона досягає значних розмірів і поширюється вздовж гомілки. Пальпація болісна.
- При супрапателярному бурситі пухлиноподібна маса розташована вище надколінка. Вона поверхнева, тому діагностується легко.
- Інфрапателярний бурсит проявляється випинанням збоку від надколінка.
- Препателярний бурсит дає обмежену припухлість у проекції надколінка.
- Бурсит «гусячої лапки» трапляється рідко, переважно в літніх. Він проявляється болем з внутрішньої сторони коліна, що посилюється при русі. Вираженої припухлості зазвичай немає.
Ахіллобурсит виникає при значних навантаженнях на стопи. Біль локалізується в місці прикріплення сухожилля до пʼяткової кістки. Над сумкою суглоба помітна припухлість, шкіра червоніє, місцева температура підвищується.
На замітку! Серед уражень суглобів верхніх кінцівок найчастіше зустрічається запалення капсули плечового суглоба. Воно супроводжується болем при відведенні та обертанні руки.
Розвиток хвороби
При механічній травмі бурсит частіше протікає гостро. Однак при приєднанні бактерій стан погіршується: серозний процес може перетворитися на гнійний, залучаючи навколишні тканини. Розвивається флегмона — поширене гнійне запалення. У важких випадках зʼявляються свищі, а в порожнині суглоба розвивається гнійний артрит.
Хронічний бурсит частіше повʼязаний з обмінними або аутоімунними розладами. При ефективній терапії стан поліпшується. В області суглоба визначається округле утворення з чіткими межами, шкіра над ним без змін і вільно рухається. Функція кінцівки при цьому може не порушуватися.
Під час загострення збільшується обʼєм пухлини за рахунок синовіальної рідини, зʼявляються біль та обмеження рухливості. Іноді формується синовіальна кіста (гігрома).
Діагностика бурситу
Щоб встановити діагноз, хірург зʼясує обставини появи симптомів і проведе огляд. Потрібно відрізнити ураження сумки від кісткових захворювань, інакше лікування буде неефективним. Лікар призначає інструментальні та лабораторні обстеження:
- Загальний аналіз крові.
- Біохімічний аналіз крові.
- Імунологічні дослідження.
- Загальний аналіз сечі.
- Ультразвукове дослідження суглоба.
- Рентген і МРТ суглоба.
- Пункція сумки з дослідженням ексудату.
На замітку! Рентген не показує стан мʼяких тканин, його використовують як допоміжний метод. Запальний процес на знімку видно за непрямими ознаками.
Обстеження допомагає виключити кісткову патологію та виявити ознаки бурситу:
- Запалення сумки проявляється збільшенням її обʼєму та відстані між суглобовими поверхнями.
- Виявлення кісткових відкладень у синовіальній сумці.
- Діагностика остеопорозу при хронічному процесі.
- Виявлення інфекції, аутоімунного чи обмінного захворювання.
Як лікувати бурсит
При появі перших симптомів потрібно звернутися до хірурга або травматолога в поліклініку за місцем проживання або в приватну клініку. Гострий бурсит зазвичай лікують амбулаторно. Відсутність своєчасної кваліфікованої допомоги загрожує переходом у хронічну форму у понад третини пацієнтів.
При загостренні або гнійних ускладненнях потрібна госпіталізація.
Головні принципи лікування бурситу включають:
- Забезпечення спокою ураженій кінцівці.
- Здавлення, іммобілізація за допомогою повʼязок або ортезів.
- Прикладання холоду протягом перших трьох днів лікування.
Медикаментозне лікування бурситу
Застосування лікарських засобів спрямоване на зменшення набряку, болю та відновлення функції суглоба.
Зазвичай призначають нестероїдні протизапальні препарати. Вони знімають біль і зменшують запалення. Вибір препарату залежить від індивідуальної переносимості. Ефект оцінюють через 5–7 днів лікування. Якщо скарги зберігаються, призначають засіб іншої групи. Хірурги радять:
- ацетилсаліцилову кислоту;
- індометацин;
- піроксикам;
- ібупрофен;
- диклофенак натрію;
- німесулід.
Для посилення дії препарат з тією ж діючою речовиною іноді застосовують у двох різних формах (таблетки та гель).
Серйозне ураження сумки, особливо на фоні системних хвороб, є показанням до місцевого введення кортикостероїдів. Протизапальні гормони вводять у сумку.
Якщо захворювання має інфекційну природу, призначають інші групи ліків. Курс антибіотиків починають при виявленні гнійного запалення в сумці чи прилеглих тканинах.
Важливо! Для визначення чутливості мікроорганізму синовіальну рідину направляють на посів, але дослідження займає кілька днів. Через це при підозрі на інфікування починають лікування широкоспектровими антибіотиками — пеніциліни, фторхінолони, цефалоспорини, тетрацикліни.
Після отримання результатів посіву хірург скоригує терапію й за потреби замінить антибіотик. Самостійно підбирати та приймати таблетки при бурситі небезпечно, це може сприяти прогресуванню хвороби.
Застосування Димексиду при бурситі доцільне для лікування хронічного або гострого процесу без інфекції. Розчин змішують з новокаїном і накладають компрес на уражене місце на півгодини протягом 7–10 днів.
Медикаментозна терапія в поєднанні з розвантаженням суглоба та іммобілізацією дозволяє вилікувати бурсит у більшості пацієнтів.
Фізіолікування
Проти бурситу застосовують різні фізіотерапевтичні методики у курсах лікування гострого та хронічного процесу. До найбільш ефективних належать:
- електрофорез;
- ударно-хвильова терапія;
- УВЧ-терапія;
- лазер.
Оперативне лікування
Хірургічне втручання показане при неефективності консервативного лікування на різних стадіях хвороби. Операцію рекомендують:
- при тяжких травмах суглоба;
- при утворенні нориць при гнійному бурситі;
- при хронічному запаленні сумки з її гіпертрофією.
Операція — дієвий метод лікування, ймовірність рецидиву при цьому не перевищує 3%.
Народні засоби
Застосування нетрадиційних методів виправдане лише в поєднанні з препаратами, що доведено ефективними для цього захворювання. Самостійна ефективність народних засобів зазвичай низька.
Прихильники народної медицини радять такі засоби для домашнього лікування бурситу:
- вживання меду, оцту, соку цитрусових або прополісу;
- ванночки з сіном при вирішенні гострого процесу;
- холодні компреси при травматичному або обмінному ураженні сумки;
- компреси з сіллю або алое при хронічному запаленні.
Важливо! Перед застосуванням народних засобів потрібно переконатися у відсутності алергії. Не можна наносити мазі, робити розтирання, компреси чи приймати ванни при порушенні цілісності шкіри або гнійних ускладненнях. Таке «лікування» може становити загрозу для життя і здоровʼя.
Ускладнення і прогноз
Найбільш сприятливим вважають гострий процес без проникнення інфекції в порожнину сумки. Хронічне ураження небезпечне розвитком спайок і рубцевих змін капсули, що призводить до обмеження рухливості.
Менш сприятливий прогноз при зниженні імунітету або високій вірулентності збудника. Розвиваються такі ускладнення:
- гнійний артрит;
- остеомієліт;
- свищі.
При загальному зниженні імунітету можливий розвиток сепсису з летальним наслідком.
Наслідки хронічного бурситу — утворення спайок, гігром сумочної капсули з порушенням її функції.
Ураження сумки може бути гострим або хронічним. Найчастіша причина — ушкодження тканин внаслідок травми або перевантаження. Відсутність своєчасного лікування веде до розвитку ускладнень.
