Теносиновіт виникає внаслідок запалення синовіальної оболонки сухожиль. Через різні фактори в ній з’являються патологічні зміни та запальні процеси. Це призводить до поступового обмеження рухливості сухожиль і суглобів. Запущені випадки на ногах можуть закінчуватися м’язовою атрофією, руйнуванням кісткової тканини, інвалідністю та втратою працездатності.
Що таке теносиновіт
Синовіти та теносиновіти пов’язані з пошкодженням і запаленням синовіальної оболонки. Вона оточує суглобову капсулу та великі сухожилля й зв’язки. Функція оболонки — захищати від механічних ушкоджень і продукувати синовіальну рідину, що забезпечує ковзання кісток, хрящів і м’язів одне відносно одного. Коли оболонка суглобової капсули ушкоджується, розвивається синовіт. Якщо запалення охоплює сухожильні піхви, говорять про теносиновіт.
На замітку!
Теносиновіт — це ураження синовіальних оболонок суглобів. Найчастіше хворіють зв’язки найбільш навантажених суглобів — колінного, променево-зап’ясткового, гомілковостопного.
Основні види і форми
Теносиновіт сухожилля зазвичай розвивається після прямого механічного впливу або травми оболонки. У цьому місці виникає і прогресує запальний процес. Відтак знижується утворення синовіальної рідини, зростає тертя між сухожиллями і вони зазнають подальших ушкоджень.
В залежності від перебігу, причин та ступеня тяжкості розрізняють такі варіанти захворювання.
| Критерій | Види | Опис |
|---|---|---|
| По етіології (походженням) | Інфекційна природа | Вірусна; бактеріальна; грибкова; специфічна; неспецифічна. |
| Асептична | Травматична; алергічна; імунодефіцитна; ендокринна; діабетична. | |
| За формою протікання | Гостра | Симптоми виникають швидко. |
| Хронічна | Характеризується періодами загострення і ремісії. | |
| По виразності | Легка ступінь | Слабко виражені клінічні прояви. |
| Середня ступінь | Можливий розвиток ускладнень. | |
| Важка ступінь | Супроводжується руйнуванням сухожиль. | |
| За типом запалення | Стенозуючий | Локалізація в області великих суглобів (теносиновіт довгої головки біцепса, колінний, тазовий, гомілковий). |
| Туберкульозний | Частіше вражає суглоби кистей рук. | |
| Хронічне | Спостерігається при ревматичних ураженнях. |
Кодування за МКХ-10
Згідно з Міжнародною класифікацією хвороб, теносиновіт має код у розділі М65. Конкретне позначення залежить від причини, місця ураження і форми хвороби. Якщо етіологія не встановлена, використовують код М65.9.
Характерні симптоми
Першим сигналом теносиновіту часто буває дискомфорт при згинанні або розгинанні ураженого суглоба. Навіть незначний рух може супроводжуватися хрустом, що свідчить про патологічні зміни в сухожиллі та навколишніх тканинах. Типові прояви при теносиновіті сухожилля:
- біль різного характеру (гострий, ниючий, постійний або періодичний);
- набряк кінцівки, поява м’якого вузлика або ущільнення;
- почервоніння шкіри, місцева зміна кольору та підвищення температури;
- обмеження рухливості суглоба й ураженої кінцівки.
Важливо!
Клінічна картина залежить від того, де саме розташований вогнище. Теносиновіт колінного суглоба часто супроводжується помітним збільшенням розмірів суглоба. При ураженні гомілковостопа біль посилюється під час ходьби та бігу, зростає відчуття обезрухомлення. При вузловому теносиновіті навколо сухожилля утворюються ущільнення (вузли до 6 см).
Причини на ногах
Гостра форма зазвичай виникає через механічне ушкодження. Якщо не лікувати або при впливі супутніх факторів хвороба переходить у хронічну стадію. Найпоширенішими причинами ураження сухожиль у ногах є:
- травми (удари, падіння, переломи, вивихи);
- потрапляння інфекції через відкриті рани;
- аутоімунні реакції при ревматичних захворюваннях;
- ускладнення після перенесених вірусних або бактеріальних хвороб;
- вікові дегенеративні зміни в хрящах і кістках;
- постійні фізичні навантаження (спорт, важка праця);
- ускладнення синовіту, артрозу або артриту.
На замітку!
Причиною запалення сухожилля довгого згинача великого пальця стопи зазвичай є прямі фізичні впливи або тривале монотонне навантаження. Хвороба починається з болючої припухлості, поколювання і оніміння стопи. Своєчасне лікування допомагає уникнути ускладнень і відновити рухову функцію стопи.
Методи діагностики
При ураженні підколінного сухожилля колінна чашечка може значно збільшуватися, а біль іррадіювати в гомілку і стопу. Для встановлення діагнозу і виключення інших судинних захворювань потрібна ретельна діагностика із застосуванням кількох методів.
| Метод | Результат |
|---|---|
| Ультразвукове дослідження (УЗД) | Визначає місце ураження, розміри та масштаби патології (вузлики, новоутворення), зміни в синовіальній рідині та структурі сухожиль. |
| Рентгенографія | Корисна при хронічній формі для виявлення і оцінки ураження хрящів і кісток. |
| МРТ, КТ, біопсія | Детальне дослідження змін сухожиль, ураженого суглоба та прилеглих тканин. |
На замітку!
За потреби пацієнта направляють до вузьких спеціалістів — ендокринолога, інфекціоніста, алерголога. Комплексне обстеження підвищує точність діагнозу і допомагає підібрати оптимальну лікувальну тактику.
Медикаментозна терапія
Лікування теносиновіту залежить від форми, ступеня тяжкості та причини захворювання. Консервативний підхід включає іммобілізацію пошкодженої кінцівки (шина, гіпс) та призначення медикаментів. Мета медикаментозної терапії — усунути біль, знизити запалення і набряк, сприяти відновленню тканин. Застосовують такі препарати:
- нестероїдні протизапальні засоби — препарати на основі ібупрофену, диклофенаку, індометацину, кетопрофену, анальгіну;
- гормональні засоби для внутрішньосуглобових ін’єкцій — кортикостероїди (бетаметазон, метилпреднізолон, гідрокортизон) для швидкого зняття болю;
- антибіотики — підбираються за результатами бактеріологічного посіву (часто амоксиклав, цефтріаксон, цефазолін);
- хондропротектори, гіалуронова кислота — для відновлення хрящової та сполучної тканини і прискорення регенерації (Руманол, Алфлутоп);
- вітамінні комплекси — для поліпшення трофіки тканин і клітинної регенерації.
Фізіотерапевтичні методи
Лікування доповнюють фізіотерапевтичними процедурами. Вони допомагають зняти запалення і прискорити відновлення тканин. У поєднанні з медикаментозною терапією застосовують:
- електрофорез, фонофорез;
- магнітотерапію, УВЧ, ультразвук;
- термотерапію, лазеролікування;
- радонові ванни та аплікації.
Фізичні методи лікування
Обов’язковою частиною програми є лікувальна фізкультура або оздоровчий масаж. Ці процедури запобігають застою крові в ногах, покращують венозний і лімфатичний відтік, відновлюють рухливість ураженого суглоба. План лікування при теносиновіті ахіллового сухожилля складає лікар і включає такі види впливу.
| Масаж | Професійний (вакуумний, точковий) з використанням спеціальних апаратів, вібромасажерів. |
|---|---|
| В домашніх умовах (самомасаж) — техніки погладжування, пощипування, вібрації. | |
| ЛФК | Вправи: обережне згинання-розгинання; кругові рухи, підйоми і опускання; легкі махи ногами в різні боки. |
Методи народної медицини
Народні засоби при теносиновіті гомілковостопного суглоба використовують із дозволу лікуючого лікаря, щоб уникнути ускладнень. У домашніх умовах дозволяють такі рецепти:
- спиртовий компрес (1 частина медичного спирту на 3 частини води) у гострій фазі зменшує запалення, знижує температуру і набряк;
- настій з лаврового листя (20 г подрібнених сухих листків залити 1 ст. оливкової олії і настояти тиждень) втирають у уражену ділянку для зменшення запалення;
- прикладати свіжий капустяний лист для зменшення набряклості і болю;
- розчинивши 3 ст. л. морської або кухонної солі в 1 ст. теплої води, змочують марлю і прикладають на 10–15 хв. для зняття набряку і запалення;
- масажувати уражену ділянку шматочками льоду тричі на день по 15 хвилин протягом 2–3 тижнів;
- для теносиновіту гомілковостопа корисні хвойні ванни — відвар з 1 частини соснової (ялицевої, ялинової) хвої на 3 частини води, процідити і додати у ванночку для ніг.
Хірургічні методи
При запущеному або хронічному теносиновіті консервативне лікування часто неефективне, і потрібне хірургічне втручання. Щоб запобігти подальшим ускладненням, рекомендуються такі оперативні методики:
- видалення ураженої порожнини з вишкрібанням вузликів, ущільнень або пухлин;
- пункція для видалення надлишку синовіальної рідини або гнійного вмісту;
- пластика сухожилля — відновлення його форми та функцій.
Операції виконують у стаціонарі, після них потрібна тривала реабілітація. Зазвичай прогноз після операції сприятливий і дозволяє надовго усунути хворобу. Для профілактики рецидивів призначають фізіотерапію, масаж та лікувальну фізкультуру.
