Туберкульоз кісток — інфекційне ураження опорно-рухового апарату, при якому найчастіше страждає губчатая речовина кістки. Ця форма посідає одне з провідних місць серед позалегеневих проявів туберкульозу, тож важливо розуміти, чи є вона заразною.
Шляхи та механізм передачі інфекції
Зазвичай кістковий туберкульоз розвивається вторинно після активації первинного осередку в легенях, звідки мікобактерії потрапляють у різні органи. Інфекція поширюється двома основними шляхами:
- гематогенний (через кровотік);
- лімфогенний (за допомогою лімфатичної системи).
На замітку!
Мікобактерії з первинного вогнища потрапляють у кров або лімфу й переносяться до кісток. В осередках губчастої речовини збудники можуть тривалий час не проявлятися — це пояснюється міцністю імунного бар’єра. Але при зниженні захисних сил організму під дією несприятливих факторів мікроорганізми активуються і викликають патологічні зміни.
Дуже рідко первинний осередок розташовується саме в кістках. Для формування кісткової форми туберкульозу можливі такі механізми передачі інфекції:
- повітряно-крапельний — під час чхання чи кашлю мікобактерії потрапляють у повітря і можуть бути вдихнуті іншими людьми; інколи в легенях вогнище не формуються, але мікобактерії проникають у кров чи лімфу й осідають у кістках, створюючи первинний фокус;
- повітряно-пиловий — після висихання мокротиння мікобактерії здатні зберігати життєздатність тривалий час і залишатися джерелом зараження;
- контактно-побутовий — через спільні предмети гігієни, поцілунки та інші близькі контакти з інфікованими, а також при вживанні продуктів, заражених мікобактеріями.
Розуміючи шляхи передачі кісткового туберкульозу, можна виділити категорії людей із підвищеним ризиком захворіти. До них відносяться:
- хворі на легеневий туберкульоз;
- мешкають разом з інфікованою особою;
- діти до 10 років (через особливості кровопостачання і незрілий імунітет);
- особи з анорексією або ті, що сидять на суворих дієтах;
- працівники шкідливих або важких умов праці;
- що живуть у поганих побутових умовах;
- хворі з захворюваннями, що ослаблюють імунітет.
Симптоми
На ранніх етапах процесу симптоми неспецифічні й наростають повільно, тому діагноз туберкульозу кісток і суглобів часто пізно встановлюють. Перші прояви включають підвищену втомлюваність, дратівливість, зниження апетиту, неуважність і субфебрильну температуру.
Серед загальних проявів, характерних для багатьох хвороб, є симптоми, на які варто звернути увагу, зокрема:
- відмова від активних ігор і фізичних навантажень;
- тягнучі або ниючі болі в м’язах;
- кульгавість, що виникає без попередньої травми або на фоні загального доброго самопочуття;
- потовщення регіонарних лімфовузлів.
Подальше прогресування кісткового туберкульозу зумовлює виражену клініку й прояви ураження суглобів. У синовіальній оболонці накопичується гній, який поступово руйнує навколишні тканини, призводячи до некрозу суглобових структур і формування свищів. Без своєчасного лікування виникає деформація суглоба з розвитком анкілозу.
Важливо!
При підозрі на кістковий туберкульоз слід негайно звернутися до медичного закладу для підтвердження діагнозу.
Лікування
Лікування кісткового туберкульозу тривале і включає такі складові:
- раціональне, збалансоване харчування;
- відмова від шкідливих звичок;
- заходи, спрямовані на зміцнення імунітету;
- прийом протитуберкульозних (антибактеріальних) препаратів;
- ортопедичне лікування (іммобілізація ураженої кінцівки);
- хірургічне втручання — при неефективності консервативної терапії або при швидкому прогресуванні для стабілізації процесу;
- лікувальна фізкультура для запобігання м’язовій атрофії і збереження рухливості суглобів.
Профілактика
Щоб запобігти зараженню кістковим туберкульозом, слід дотримуватися особистої гігієни, збалансовано харчуватися, уникати хронічного стресу, дотримуватися режиму сну і відпочинку та обмежувати контакти з інфікованими особами.
