Ахілобурсит – симптоми і лікування

Ахілобурсит (МКХ-10 – М76.6) — запалення синовіальної сумки ахіллового сухожилля, що проявляється болем у пацієнта. Болі зростають при будь-якому навантаженні, через що знижується рухова активність і змінюється хода. Діагностика базується на огляді пацієнта та додаткових лабораторних і інструментальних обстеженнях. Лікування зазвичай тривале і поєднує медикаментозні та немедикаментозні методи.

Основні причини

Бурсит ахіллового сухожилля найчастіше розвивається після травми ахілла або через надмірні фізичні навантаження. Лікарі називають такі можливі фактори появи захворювання:

• повторювані і тривалі навантаження на сухожилля та його синовіальну сумку, характерні для бігу або тривалої ходьби;
• різке відновлення інтенсивних занять спортом після тривалої перерви, що створює надмірне навантаження на організм;
• довге носіння незручного або тісного взуття, зокрема на високих підборах, що призводить до перенапруження ахіллового сухожилля і розвитку запалення синовіальної сумки;
• травматичні ушкодження гомілковостопного суглоба;
• ахілобурсит часто спостерігається у людей із зайвою вагою та при плоскостопості, оскільки ці стани підвищують навантаження на сполучні тканини стопи.

На замітку! Часто причини ахілобурситу комбінуються — наприклад, ожиріння в поєднанні з різким початком спортивних навантажень. Важливо усунути провокуючі фактори на початку лікування, інакше терапія може бути неефективною і не привести до одужання.

Класифікація хвороби

Лікування ахілобурситу починають після встановлення точного діагнозу та визначення форми захворювання. За перебігом розрізняють гострий, підгострий і хронічний бурсит.

Захворювання може бути спричинене різними мікроорганізмами. Тому виділяють специфічний бурсит при сифілісі, гонореї, бруцельозі та інших інфекціях, а також неспецифічні варіанти бурситу.

На замітку! Виявлення конкретного збудника запалення в суглобі або сумці допомагає підібрати відповідну групу антибактеріальних препаратів і прискорити одужання пацієнта.

Клінічні прояви

При гострому перебігу ахілобурситу або при загостренні хронічної форми у пацієнтів з’являються типові симптоми:

• болі в задній частині гомілки, ближче до п’ятки; під час фізичного навантаження інтенсивність болю зростає;
• припухлість м’яких тканин і почервоніння шкіри в зоні п’яткової кістки;
• натискання на ахіллове сухожилля значно посилює біль;
• сухожилля стає потовщеним і набряклим.

Окрім місцевих ознак, які видно на фото ахілобурситу, хворі можуть відчувати загальні симптоми інтоксикації, що пов’язані з вираженою запальною реакцією: підвищення температури, загальну слабкість, м’язовий та головний біль.

На замітку! Хронічна форма в період ремісії може зовсім не виявлятися або супроводжуватися лише невеликим болем під час фізичного навантаження, який минає після його припинення.

Діагностика хвороби

Діагностичні заходи при ахілобурситі п’яткової кістки зазвичай проводяться за таким алгоритмом:

1. лікар з’ясовує скарги пацієнта, уточнює інформацію про спортивну активність, професію та наявність супутніх хвороб;
2. у загальному аналізі крові виявляють лейкоцитоз і підвищену ШОЕ, що свідчить про запалення в синовіальній сумці;
3. у біохімічному дослідженні крові відмічають підвищення маркерів запалення — фібриногену, С‑реактивного білка тощо;
4. цільовий рентген ділянки сухожилля допомагає виключити кісткові травми або переломи, які можуть давати подібні симптоми;
5. УЗД гомілковостопного суглоба потрібно для оцінки ступеня запалення навколо ахілла;
6. у складних випадках виконують пункцію синовіальної сумки з цитологічним і біохімічним дослідженням запальної рідини.

Комплексне обстеження дозволяє поставити точний діагноз і вирішити, як проводити лікування — амбулаторно або в стаціонарі. Не слід самостійно інтерпретувати результати обстежень, оскільки це може призвести до неправильного лікування.

Ефективне лікування

Терапія ахілобурситу базується на комплексному підході і включає медикаментозні, немедикаментозні та, за потреби, хірургічні методи.

Консервативний підхід

Ліки спрямовані на зменшення болю та запалення. Для цього застосовують нестероїдні протизапальні засоби (НПЗП): Німесулід, Диклофенак, Кеторол тощо. Препарати можуть бути у вигляді таблеток, ін’єкцій або мазей. Часто в гострий період рекомендують комбіноване застосування таблеток і місцевих НПЗП у вигляді мазей.

Якщо НПЗП не дають ефекту, можливе призначення глюкокортикостероїдів (Дексаметазон, Преднізолон та ін.), які вводять перорально або у вигляді перифокальних ін’єкцій у область синовіальної сумки та сухожилля.

На замітку! Окрім медикаментозної терапії, ефективною є ударно-хвильова терапія, яка локально зменшує запалення і прискорює регенерацію тканин. Зазвичай курс становить 10–15 процедур із інтервалом 4–6 днів.

Пацієнтам рекомендують дотримуватися наступних правил під час лікування:

• накладати на область суглоба тугу пов’язку;
• знизити фізичне навантаження до повного одужання;
• відмовитись від взуття на високих підборах.

Виконання цих рекомендацій сприяє швидшому одужанню і запобігає прогресуванню ахілобурситу.

Хірургічні втручання

Якщо консервативне лікування виявляється неефективним і патологічні зміни прогресують, показане хірургічне втручання. Операції передбачають огляд і висічення уражених тканин у ділянці сухожилля. Дегенеративні ділянки зазвичай видаляють, оскільки вони є причиною хронічного перебігу хвороби.

Для відновлення функції сухожилля і його сумки застосовують різні види пластики, спрямовані на відновлення анатомічної цілісності структури.

Як лікувати Ахілобурсит в домашніх умовах

Народні засоби протипоказані, оскільки їх ефективність не доведена. Домашня терапія зазвичай включає прикладання холоду, тепла або компресів з знеболювальними речовинами. Часто використовують Димексид у компресах для зменшення запалення в синовіальній сумці.

На замітку! Можливе застосування домашніх фізіотерапевтичних пристроїв. Пацієнти та лікарі відзначають, що приладами на зразок Алмагу або іншими фізіотерапевтичними апаратами симптоми ахілобурситу можуть зникати в короткі терміни.

Запалення синовіальної сумки ахіллового сухожилля супроводжується вираженим больовим синдромом, що порушує звичний ритм життя. За своєчасного звернення до лікаря й початку лікування прогноз сприятливий: повне одужання зазвичай настає протягом 1–2 місяців. Тривалі спроби самолікування можуть призвести до поширення запалення на саме сухожилля і до хронічного прогресування патології.