Ускладнення після артроскопії колінного суглоба трапляються приблизно у 0,27-4,7% випадків. Понад 50% з них становлять крововиливи в порожнину суглоба, інфекції складають 10-13% випадків, а контрактура — близько 2%. Ще 30-35% ускладнень пов’язані в різному співвідношенні з поломкою інструментів, наслідками анестезії або випадковим ушкодженням судин та нервів під час операції.
На замітку!
Деякі автори виділяють окремо такі стани, як синовіт колінного суглоба, набряки, біль і випіт. Проте операція, навіть виконана ендоскопічно, є значною травмою. У відповідь на неї в післяопераційному періоді часто розвивається посттравматична реакція, що проявляється типовими ознаками запалення — болем, випотом, набряком і порушенням функції. Тому їх доцільніше розглядати не як прямі наслідки артроскопії, а як супутні запальні стани.
Синовіт
З’являється в місцях проникнення елементів артроскопа і поширюється на прилеглу синовіальну оболонку, часто охоплюючи всю капсулу. Це вогнища або широкі зони запалення, при яких підвищується проникність судин, вони розширюються, відбувається вихід плазми з кровоносного русла в міжклітинний простір, синтез та активація медіаторів запалення, міграція клітинних елементів, руйнування мембран клітин і вивільнення ферментів. Усі ці процеси спрямовані на відновлення ушкоджених тканин.
На замітку!
Якщо синовіт після артроскопії колінного суглоба супроводжується інтенсивним болем, для зменшення запалення застосовують нестероїдні протизапальні засоби місцево у вигляді мазей або гелів, а також системно.
Випіт
При синовіті колінного суглоба неминуче утворюється ексудат, який у фазі активного запалення накопичується і переходить у навколишні тканини та порожнини. Порожнина суглоба, обмежена синовіальною оболонкою, також може заповнюватися рідиною — випотом, що містить плазму крові, формені елементи та інші компоненти. Сам по собі випіт після артроскопії не є небезпечним. Але якщо одночасно з набряком зверху й збоку з’являється почервоніння шкіри та підвищення температури, існує ймовірність інфікування ексудату і початку гнійного артриту. Часто це завершується розплавленням ділянок хряща або суглобових поверхонь та розвитком артрозу коліна.
Важливо!
Тривале перебування випоту в порожнині колінного суглоба призводить до деградації поверхневого шару хряща, утворення дрібних тріщин і ерозій, а згодом — до артрозу суглоба.
Лікування септичного артриту включає пункцію суглоба з промиванням його антисептичними та антибактеріальними розчинами і прийом пероральних антибіотиків.
Набряк
Набряк колінного суглоба після артроскопії виникає через інфільтрацію ексудатом самої синовіальної оболонки та періартікулярних (навколосуглобових) тканин. Цей стан може з’явитися відразу після операції або розвинутися через певний час.
На замітку!
Якщо коліно розпухло відразу після артроскопії — це звичайне явище і не має занепокоювати пацієнта. Якщо припухлість виникає або зростає через деякий час (2-3 тижні) — це може бути ознакою вторинного реактивного синовіту.
Біль
Біль — перша ознака запалення і його основний «барометр». За інтенсивністю больових відчуттів можна припускати ступінь активності запального процесу. Механізми появи болю після артроскопії різноманітні:
- безпосереднє ушкодження нервових волокон при введенні артроскопа;
- тиск на нервові закінчення внаслідок накопичення ексудату в суглобовій порожнині;
- подразнення нервових закінчень прозапальними речовинами.
На замітку!
Особливо сильний біль спостерігається після артроскопії меніска: при меніскектомії ускладнення розвиваються в 2,8% випадків, після відновлення меніска — у 7,8% (відсотки наведені від загальної кількості ускладнень артроскопій).
Для усунення післяопераційного болю в колінному суглобі високоефективна блокада периферичних нервів тривалодіючими анестетиками: процедура проводиться в амбулаторних умовах, коли великий об’єм анестетика (20 мл) вводять у стегнову фасцію, блокуючи провідність нервів стегна, що передають больові імпульси від коліна. Також використовуються НПЗЗ з вираженими анальгетичними властивостями.
Обмеження рухливості
Контрактура колінного суглоба після артроскопії розвивається через залучення до запального процесу зв’язок і сухожиль м’язів стегна та гомілки. Це досить часте ускладнення при тривалій іммобілізації кінцівки (іммобілізаційна контрактура) або при вираженому післяопераційному запаленні (запальна контрактура). Часто зустрічається десмогенна контрактура, яка виникає внаслідок утворення сполучнотканинних рубців у структурах суглоба. Якщо після стихання запальних явищ коліно не може повністю згинатися або розгинатися, можна запідозрити десмогенну контрактуру.
Основний метод профілактики та консервативного лікування контрактур — лікувальна фізкультура, використання спеціальних змінних жорстких гіпсових пов’язок або фіксуючих пристосувань. Принципи ЛФК при контрактурі такі:
- на початку можуть відчуватися тягнучі болі під коліном — це нормально, оскільки зв’язки, які довго були знерухомлені, втратили еластичність і потребують часу на відновлення;
- невеликі навантаження;
- поступове збільшення амплітуди та інтенсивності;
- максимально можлива кількість сеансів, але в межах порогу втоми та больового порога;
- якщо при виконанні вправ чути хрускіт у коліні, але немає клінічних симптомів, заняття можна продовжувати;
- тривалість одного заняття — не менше 30 хвилин;
- постійність і безперервність навантажень — фізичні вправи потрібно виконувати з мінімальними перервами (в ідеалі переходячи від однієї вправи до іншої без пауз).
Якщо після курсу лікувальної гімнастики і масажу нога все ще не випрямляється повністю, це є показанням до хірургічного лікування. Під час операції видаляють сполучнотканинні спайки та рубці.
