Антибіотики при артриті й артрозі призначають лише в тих випадках, коли причина захворювання — не травма або малорухливість, а бактеріальна інфекція, що потрапила в суглоб гематогенним шляхом з іншого вогнища в організмі. Такі ситуації трапляються рідко, але їх ймовірність існує. Саме тому перед початком лікування суглобів важливо з’ясувати джерело пошкодження. Без остаточного точного діагнозу неможливо обґрунтовано і коректно підібрати антибактеріальну терапію
Необхідність застосування антибіотиків
Антибіотики потрібні при певних формах артриту. Це, зокрема, гнійний або септичний артрит, викликаний мікроорганізмами, інфекційне запалення суглоба, а також алергічні чи реактивні варіанти. У таких випадках руйнування хрящової тканини прискорюється й може стати причиною інших серйозних проблем, наприклад хвороби Лайма або гострих кишкових інфекцій.
Отож при артрозі, ускладненому вищезгаданими станами, антибіотики є необхідністю. При інших загостреннях суглобових захворювань їх застосовувати недоцільно.
Правильність вибору
Пацієнти з болючими суглобами звертаються до лікаря найчастіше в період загострення, коли потрібно швидке полегшення. Тому при виборі антибіотиків для лікування артриту медик орієнтується на ймовірний шлях проникнення інфекції у суглоб.
- Інфекції урогенітального тракту. Якщо передбачають такий шлях, то віддають перевагу тетрацикліновим препаратам — наприклад, Доксицикліну чи Тетрацикліну. До них іноді додають фторхінолони (Офлоксацин, Ломефлоксацин та інші). Як альтернатива — макроліди (Азитроміцин). Всі ці групи блокують синтез білка в бактеріальних клітинах.
- Інфекції дихальної системи. У цьому випадку вибирають пеніциліни (Амоксицилін), цефалоспорини (Цефотаксим) або макроліди (Еритроміцин). Представники названих груп мають виражену бактерицидну дію і зазвичай добре переносяться, оскільки мають порівняно невелику кількість побічних ефектів.
- Кишкова інфекція. Тут частіше застосовують фторхінолони, які мають широкоспрямовану дію і порушують обмінні процеси в ДНК мікробів.
Схема застосування
Для досягнення максимальної ефективності антибіотики слід комбінувати з протизапальними, відновними та знеболювальними засобами. Комплексне лікування може тривати місяцями, але це стосується не тільки антибіотиків.
Антибактеріальну терапію при ревматоїдному артриті зазвичай проводять за приблизно такою схемою — курс до семи днів максимум. Часто призначають одноразовий прийом Азитроміцину, який діє протягом тижня. До нього додають Доксициклін у таблетках, по одній пігулці двічі на день щодня. Якщо після закінчення курсу вогнище інфекції не зникло, переходять на інше поєднання антибактеріальних засобів.
Важливо!
Такі схеми складає лікар, враховуючи індивідуальні особливості пацієнта та характер перебігу захворювання.
Антибіотики при різних видах артриту
Антибактеріальна терапія має свої особливості залежно від типу артриту, при якому її застосовують.
Ревматоїдний
Антибіотики при ревматоїдному артриті намагаються уникати, бо це часто небезпечно для організму. Вони руйнують нормальну мікрофлору та можуть пошкоджувати внутрішні органи, що здатне погіршити перебіг хвороби.
Проте антибіотики при ревматоїдному типі можуть знадобитися у таких випадках.
- При підозрі на інфекційну реакцію і значних діагностичних обмеженнях можна призначити антибіотик як діагностично-терапевтичний засіб для підтвердження або виключення гнійного процесу в суглобі.
- Через підвищену вразливість уражені суглоби можуть уразитися вторинною інфекцією — це також показання до антибіотикотерапії.
- Якщо виникає необхідність лікувати інфекції інших органів і систем, також можуть призначати антибіотики.
Реактивний
Реактивний артрит розвивається, коли імунітет помилково атакує клітини власних суглобів разом з чужорідними антигенами або замість них. Це відбувається при інвазії хламідій або ентеробактерій. Хвороба може розпочатися одночасно з інфекцією або після неї.
Важливо!
Антибіотики при реактивному артриті призначають лише тоді, коли інфекція та артрит спостерігаються одночасно. Якщо інфекцію вилікували раніше, лікування суглобів ведуть симптоматично.
Антибактеріальні препарати підбирають після виявлення конкретного збудника і визначення його чутливості.
Інфекційний
Джерелом інфекційних артритів можуть бути різні інфекції в інших органах. Часто зустрічається гонококовий варіант, що вражає молодих людей з активним статевим життям. Часто уражається колінний суглоб, особливо при наявності гонартрозу. Інфекційні агенти провокують загострення захворювання. Антибіотик при гонококовому артриті коліна зазвичай беруть з групи пеніцилінів.
На замітку!
Ігнорування лікування може призвести спочатку до хронічного перебігу, а згодом — до інвалідності.
Гнійний
Такий тип артриту є абсолютним показанням до застосування антибіотиків. Мікроб потрапляє в суглоб з кров’ю чи лімфою, під час операції або при травмі. У таких випадках використовують антибактеріальні засоби широкого спектра дії. Рекомендують також проводити пункцію суглоба з подальшим введенням антибіотика. У складних випадках порожнину суглоба очищають оперативно і промивають антимікробними розчинами.
Подагричний
Подагричний артрит не лікують антибіотиками, оскільки його механізм зовсім інший і такі препарати не впливають на процес.
Протипоказання для лікування антибактеріальними препаратами
Дія антибіотиків на організм залежить від їхньої групи. Водночас небажані ефекти майже завжди можливі. Багато препаратів можна замінити менш агресивними аналогами. Так, макроліди інколи значно впливають на шлунково-кишковий тракт, що змушує відмовлятися від їхнього застосування.
Вагітним варто уникати прийому Офлоксацину або Доксицикліну. Менший ризик пов’язаний з Рокситроміцином і Кларитроміцином, які швидше виводяться з організму. Антибіотики майже завжди знижують імунітет, що робить організм більш вразливим до хвороб. Деякі з препаратів можуть істотно нашкодити нервовій системі або системі кровообігу.
