Ревматичний поліартрит — захворювання сполучної тканини, що супроводжується ураженням суглобів. Воно розвивається як наслідок суглобового ревматизму. Найчастіше страждають колінні та гомілковостопні, однак можуть уражатися й інші великі суглоби. Патологія має аутоімунну суть, а точні чинники її виникнення поки не встановлені. Існують припущення про вплив генетичної схильності та нездорового способу життя. Хронічний поліартрит зазвичай настає після гострого періоду хвороби, коли патологічний процес поширюється на раніше здорові суглобові структури.
На замітку!
Ревматичний артрит займає близько 40% серед усіх захворювань суглобів. Найчастіше ним хворіють чоловіки віком від 20 до 50 років. Поліартрит може призвести до інвалідності та втрати працездатності, тому своєчасна діагностика має вирішальне значення. Вона дозволяє виявити хворобу на ранніх стадіях і розпочати лікування, яке допоможе зберегти рухову функцію в майбутньому.
Розвиток
Ревматичний поліартрит досі не вивчений в повній мірі. Спостерігається його поява через кілька тижнів після перенесеної вірусної інфекції (наприклад, ангіни), хоча іноді захворювання розвивається і без очевидного інфекційного тригера.
На замітку!
Існує ймовірність, що ендокринні розлади, травми, алергічні реакції та переохолодження сприяють формуванню поліартриту.
Фактори ризику
Частіше хворіють особи з обтяженим сімейним анамнезом. До факторів ризику відносять:
- вік від 20 до 50 років;
- часті нагноєння на шкірі;
- часті респіраторні інфекції;
- аналогічні захворювання в родичів;
- неповноцінне або перерване лікування;
- відсутність ефекту від антибіотиків;
- аутоімунні патології у пацієнта чи близьких;
- наявність HLA-B генетичного маркера.
На замітку!
Клітини M-серотипу бета-гемолітичного стрептокока групи А мають структуру, схожу з клітинами хрящової тканини людини. Після попадання в організм запускається імунна відповідь проти стрептококів, але через подібність клітин імунітет починає атакувати власні тканини, що може спровокувати розвиток поліартриту.
Клінічна картина
Ревматичний поліартрит має прогресуючий характер. На початкових етапах симптоматика часто розмита. Початок може бути гострим або підгострим. При гострому варіанті симптоми наростають швидко: підвищується температура, суглоб набрякає, з’являється лихоманка. При підгострому початку домінують інші ознаки: апатія, слабкість і швидка втомлюваність. Такі пацієнти часто стають метеозалежними.
Основні прояви ревматичного поліартриту:
- температура до 40°С, що може знижуватися вранці й підвищуватися ввечері;
- учащене серцебиття, біль за грудиною;
- інтенсивний біль у колінних та гомілковостопних суглобах;
- скутість рухів;
- почергове симетричне запалення суглобів;
- поява еритеми на шкірі.
Захворювання швидко прогресує й на пізніх стадіях зачіпає інші органи. Оскільки страждають м’язи, часто залучається серце. Можуть уражатися нирки, розвиватися важка анемія. При ревматичній лихоманці ушкоджується селезінка, порушується функція щитовидної залози, виникають васкуліти. Головна складність у діагностиці — нечітка клінічна картина.
На замітку!
При хронічному перебігу може з’явитися вузлуватий ревматизм — підшкірні вузлики, що найчастіше локалізуються біля гомілковостопних і колінних суглобів. Вузлики рухливі й можуть зникати самостійно.
Відмінність ревматичного поліартриту від ревматоїдного
Ревматичний поліартрит характеризується яскравими проявами і переважним ураженням великих суглобів — це ключова відмінність від ревматоїдного артриту, з яким їх часто плутають.
Це пояснюється такими причинами:
- схожістю назв;
- обома патологіями уражуються суглоби;
- яскравою клінічною картиною;
- обмеженням рухливості суглобів.
Однак між ними є різниця:
- ревматоїдний артрит зазвичай вражає дрібні суглоби (кисті, стопи тощо), тоді як ревматичний — великі;
- ревматичному поліартриту не властиве ураження міжфалангових суглобів;
- при ревматизмі характерні мігруючі болі та симетричне ураження суглобів;
- ревматичний артрит рідше призводить до вираженої деформації суглоба.
При ревматоїдному артриті деформація виражена виразно і часто закінчується інвалідністю та втратою працездатності. Схожість ознак ускладнює їхнє розмежування.
Діагностика
Своєчасна діагностика допомагає виявити хворобу на ранніх етапах і розпочати лікування. Проте багато пацієнтів звертаються занадто пізно. Спочатку лікар проводить опитування і збирає анамнез пацієнта та членів його сім’ї.
Потім призначають такі обстеження:
- загальний аналіз крові;
- ЕКГ;
- УЗД серця;
- рентгенографія.
ЕКГ дає змогу виявити порушення серцевої діяльності. Щоб відстежити зміни, дослідження бажано виконувати кілька разів упродовж декількох днів.
Методи лікування
Хворому зазвичай показане лікування в стаціонарі. Головні завдання — усунути причинні фактори і зняти симптоми. Оскільки провокатором можуть бути стрептококи, застосовують Біцилін — антибіотик широкого спектра. Доза для дорослого становить 1 200 000 ОД. Курс антибіотикотерапії триває до 10 днів. При алергії на пеніциліни може бути призначений Еритроміцин по 250 мг 4 рази на добу. Якщо антибактеріальна терапія неефективна, застосовують Преднізолон — гормональний засіб для активного придушення запалення.
Для зняття болю й запалення використовують нестероїдні протизапальні препарати — Ібупрофен, Найз та інші. Їх приймають у вигляді таблеток або місцевих засобів. Мазі часто діють ефективніше, оскільки діючі речовини проникають у порожнину суглоба, що покращує стан пацієнта. Терапія НПЗЗ триває як мінімум місяць до зникнення всіх проявів. Однак НПЗЗ мають численні побічні ефекти, тому при тривалому застосуванні лікар підбирає препарат з урахуванням індивідуальних особливостей пацієнта. Зазвичай основна терапія при ревматичному поліартриті поєднує антибіотики й НПЗЗ.
На замітку!
Лікар також може порекомендувати постільний режим і дотримання дієти. Рекомендовано обмежити сіль через порушення водно-сольового балансу при ревматичному поліартриті. Слід виключити приправи, гострі спеції та швидко засвоювані вуглеводи. Харчування має бути дробовим, не менше 6 разів на добу. Рекомендується вживати більше м’яса та овочів у вареному або тушкованому вигляді.
Прогноз і ускладнення
При своєчасному лікуванні прогноз сприятливий. Якщо ревматичний поліартрит не виявлено і не проліковано на ранній стадії, можливі рецидиви, зазвичай при переохолодженні або зміні погоди. Кожен рецидив завдає додаткової шкоди організму. Інше ускладнення при запущених формах — руйнування суглоба: спершу великі, потім і дрібні суглоби. Без лікування інколи суглоб неможливо зігнути, що призводить до інвалідності. Головним ускладненням є ураження серця, яке трапляється досить часто. Може розвинутися серцева недостатність, що становить серйозну загрозу для життя пацієнта.
