Вальгус та варус відносяться до ортопедичних порушень. Обидві хвороби мають спільні риси й призводять до зміни форми кісток нижніх кінцівок. Проте їх зовнішні прояви відрізняються кардинально, тож помилитися неможливо.
Що впливає на розвиток патологій
Фактори, які провокують вальгусні та варусні викривлення ніг у дітей, майже ідентичні. Обидва стани можуть бути як спадковими, так і набутими. До основних причин належать:
- рахіт;
- дефіцит вітамінів і мінеральних речовин;
- ДЦП;
- захворювання суглобів;
- родова гіпоксія;
- порушення обміну речовин;
- травми кісток;
- плоскостопість;
- цукровий діабет.
На замітку!
У дорослих варусна деформація стопи може виникнути внаслідок вальгусного відхилення великого пальця. Також причинами у дорослих стають старі переломи кісток, надмірна маса тіла та заняття важкою атлетикою.
Різниця в ознаках та симптомах
Вальгус та варус у дітей зазвичай помітні в однаковий період. Обидві деформації яскраво проявляються з 9 місяців до 12 років — коли дитина вчиться ходити, слабкість зв’язкового апарату сприяє викривленню стоп. Якщо порівняти фото вальгусної й варусної деформації стоп у дітей, видно багато відмінностей.
| Деформація | Варусна | Вальгусна |
|---|---|---|
| Ознаки | Після формування стійких змін ноги набувають дугоподібної форми (нагадують букву «П»). Дитяче взуття зношується нерівномірно: зовнішній край підошви стирається швидше. При зведенні колін малюк скаржиться на біль і плаче. Ходіння нагадує клишоногість — стопи відвертаються назовні, у процес можуть залучатися тазостегнові суглоби | Ноги змінюють контур і набувають вигляду, схожого на букву «Х». Патологія зачіпає колінні та тазостегнові суглоби. Під час огляду помітне надмірне розгинання в коліні. Взуття інтенсивно стоптується з внутрішнього боку. Згодом часто приєднується плоскостопість: ступні викривляються всередину, п’яти йдуть назовні. За відсутності лікування можуть з’явитися ознаки сколіозу |
| Симптоми | Уражені стопи втрачають амортизуючу функцію, тому хода болісна. Дитина рухається незграбно, часто падає і втрачає інтерес до активних ігор | Деформація стоп і гомілок ускладнює пересування: хода сповільнюється, дитина нестійка й часто спотикається. Малюк швидко втомлюється і скаржиться на біль у ніжках |
Зовнішні прояви вальгуса й варуса стають помітними здебільшого вже на другій стадії хвороби. На ранніх етапах зміни може виявити лише ортопед.
Важливо!
За відсутності адекватного лікування варусна чи вальгусна деформація стопи здатна призвести до викривлення хребта та інвалідності.
Відмінності в методах лікування
Консервативні підходи до корекції вальгусної та варусної деформації стоп схожі, хоча техніка виконання процедур істотно відрізняється. При обох патологіях застосовують:
- масаж;
- фізкультуру;
- ортопедичне взуття.
Терапія ефективна на ранніх стадіях. У занедбаних випадках показане хірургічне втручання.
Важливо!
Чим раніше виявлена ортопедична проблема у дитини, тим вищі шанси уникнути операції.
Особливості масажу
При варусній деформації масаж спрямований на розслаблення м’язів внутрішньої поверхні ніг та на підвищення тонусу зовнішніх м’язів стегон і гомілок.
При вальгусі треба діяти навпаки: внутрішні м’язи підводять до тонусу, а зовнішні розслаблюють.
Щоб підвищити пружність м’язів, використовують розминання, вібрацію і розтирання; для розслаблення застосовують прийоми поглажування.
Лікувальна фізкультура
Головна різниця між варусом і вальгусом у дітей полягає в напрямку викривлення кісток нижніх кінцівок. Щоб виправити дефект, підбирають вправи, що впливають на різні групи суглобів. Для варусної деформації корисні такі вправи:
- рухи ступнями в різні боки;
- перенесення м’яча між колінами;
- присідання з опорою на всю стопу;
- стоячи на колінах, розвести п’яточні відділи та сісти між п’ятками; в такій позі дитина може грати або читати;
- поперемінне ходіння на п’ятах, на носках та, за можливості, на внутрішніх частинах стоп.
При вальгусній деформації застосовують вправи для розробки суглобів стоп, колін і стегон. Фахівці ЛФК радять:
- робити обертання ступнями вправо, вліво, вгору і вниз;
- згинати й розгинати ноги в колінах;
- ходити по зовнішніх краях стоп, на п’ятах і на носках;
- піднімати з підлоги предмети, захоплюючи їх стопами;
- присідати з упрям на всю підошву.
На замітку!
Плавання, біг і їзда на велосипеді позитивно сприяють лікуванню будь-якого типу деформації стоп у дітей.
Різниця в ортопедичного взуття
Корекція за допомогою ортопедичного взуття має на меті утримувати стопу в фізіологічному положенні. При варусі важливо запобігти заваленню стопи назовні — для цього взуття оснащують високим жорстким задником і каблуком, скошеним у внутрішньому напрямку.
Спеціальні черевики для вальгуса відрізняються іншою формою: каблук скошений у протилежний бік, щоб не допускати завалювання стопи всередину. У таких моделях присутня устілка з супінатором для попередження прогресування плоскостопості.
Коригуюче взуття для дітей має повністю закривати щиколотку. Ортопедичні черевики носять тривалий час.
Хірургічне втручання
Мета операції при вальгусі й варусі однакова — механічно виправити деформацію. Для цього видаляють клиноподібну (конусоподібну) частину великогомілкової кістки та застосовують апарат Ілізарова.
Оперативне лікування частіше виконується при варусній формі. Вальгусні патології здебільшого піддаються консервативній терапії. До повного формування скелета хірургічні втручання на гомілках дітям не рекомендують.
Висновок
І вальгусна, і варусна деформація стоп у дітей — серйозні стани, що вимагають лікування. Основні відмінності — у зовнішніх проявах та підходах до терапії, тоді як причини їх виникнення практично ідентичні. Для профілактики потрібно регулярно проходити огляди в лікаря та усувати фактори ризику.
