Інвалідність через ураження колінного суглоба 2 і 3 ступеня

У сучасному світі артроз суглобів ніг діагностують дедалі частіше — страждають як люди похилого віку, так і молодь. Постійний біль у ногах, ускладнена рухливість, а також доступні соціальні пільги й допомога інвалідам змушують багатьох цікавитись: чи присвоюють інвалідність при артрозі, куди і коли звертатися по неї та яка процедура оформлення.

Кому необхідна інвалідність при захворюванні артрозом

Отримати інвалідність при артрозі можна не завжди. Підстави для її надання можуть бути такими.

1. Перенесені хірургічні втручання, після яких у пацієнта виникли обмеження, що заважають вести повноцінний спосіб життя.
2. Статично-динамічна функція істотно погіршилася і накладає обмеження на звичний раніше спосіб життя.
3. Хвороба прогресує дуже швидко.
4. Наявні супутні захворювання, що розвинулися через артроз і ускладнюють його перебіг.
5. Протягом понад трьох років у пацієнта реактивний синовіт загострювався принаймні тричі.
6. Якщо уражено колінний суглоб, інвалідність при гонартрозі II ступеня присвоюють рідко. Орієнтуються на рентгенологічні дані, де мають бути ознаки руйнування хряща і деформації кісток, з урахуванням клінічної картини. Шанси на отримання інвалідності при артрозі колінного суглоба III ступеня значно вищі.
7. Що стосується коксартрозу кульшового суглоба, при III ступені артрозу можуть надавати інвалідність I або II групи залежно від ступеня руйнування суглоба та клінічних проявів. При II ступені тазостегнового артрозу зазвичай не присвоюють вище II групи.
8. Нерухомість гомілковостопних суглобів дає підстави розглядати питання про присвоєння II групи інвалідності.

Що таке ОДЕСЬКА та як воно впливає

Для призначення інвалідності у хворого мають бути виявлені обмеження життєдіяльності. Якщо таких обмежень немає, то навіть при сильному болі та інших симптомах групу інвалідності при артрозі не призначать. До оцінки ступеня обмеження життєдіяльності входить поняття статично-динамічної функції, що характеризує, як пацієнт пересувається, обслуговує себе, працює і соціально адаптується.

Виділяють чотири ступені: перший — мінімальні зміни, четвертий — можливість рухатись лише в межах квартири та з опорою на ходунки.

На замітку!

Один і той самий стандарт застосовують при призначенні інвалідності як при остеоартрозі, так і при ревматоїдному артрозі.

Процедура експертизи медико-соціального типу

Щоб претендувати на інвалідність, потрібно довести, що перед настанням поточної стадії артрозу пацієнт проходив тривале лікування і повне обстеження, яке не дало очікуваного результату. Для цього ретельно збирають усі медичні документи.

Лікар, який направляє на комісію експертизи, призначає обстеження, до якого входить:

• загальні аналізи рідин організму;
• оцінка стану серця і легень (ЕКГ і флюорографія);
• рентгенівський знімок ураженого суглоба в двох проекціях;
• при ураженні тазостегнових суглобів ще й знімок поперекового відділу.

Важливо!

Також потрібні консультації вузьких спеціалістів: невропатолога, терапевта, хірурга-ортопеда. Усі результати дообстежень збирає лікуючий лікар і готує направлення.

Далі розрізняють три етапи отримання групи інвалідності при артрозі.

Етап №1

На цьому етапі вивчають і аналізують усю зібрану пацієнтом документацію: результати попередніх курсів лікування, хід терапії, а також існуючі симптоми й ступінь їх вираженості. Для оцінки функціональності суглобів застосовують класифікацію, що базується на рентгенологічних ознаках і передбачає три ступені.

1. Перша. Рухова активність у суглобі дещо обмежена, а щілина в суглобі має нерівномірне звуження.
2. Друга. Обмеження посилюються, з’являється виражений хрускіт при русі, м’язова гіпотрофія.
3. Третя. Деформація суглоба помітна, щілина в суглобовій порожнині відсутня, присутні інші патологічні зміни кінцівки.

Етап №2

Другий етап спрямований на виявлення того, наскільки людина, що претендує на групу інвалідності при артрозі, соціально адаптована: оцінюють її здатність до самостійної діяльності, психологічний стан та інші соціальні аспекти — тобто проводять соціальну діагностику.

Етап №3

На третьому етапі відбувається безпосереднє присвоєння інвалідної групи.

Інвалідні групи, одержувані хворим

Інвалідність при артрозі потрібно підтверджувати щороку, проходячи повторні обстеження. Це пов’язано з тим, що оперативні втручання можуть частково або повністю відновити функцію суглоба, тому група інвалідності може змінитися або бути скасована.

Третя

Для отримання III групи характерні помірні прояви артрозу суглобів ніг та незначне обмеження пересування й виконання професійних або побутових завдань. Здатність до самообслуговування зберігається, інколи потрібна опора — наприклад тростина — щоб зменшити навантаження на суглоби під час ходьби. Для звичних дій таким пацієнтам зазвичай потрібно більше часу, а після навантаження — більший відпочинок.

Люди з III групою можуть працювати не скрізь, а там, де це можливо, продуктивність їх праці суттєво знижена.

Важливо!

III групу встановлюють при артрозах будь-якої локалізації II ступеня або при поєднанні кількох видів артрозу. Наприклад, тазостегновий артроз може супроводжуватись ураженням гомілковостопного суглоба.

Друга

II група присвоюється, якщо суглоби ніг зазнали значного руйнування внаслідок артрозу, а здатність самостійно пересуватись настільки обмежена, що потрібна допомога інших людей або спеціальні техзасоби. При виконанні будь-яких дій пацієнт відчуває дискомфорт. Працювати він може лише в спеціально облаштованих умовах або навчатися вдома чи у спеціалізованих закладах.

Важливо!

Інвалідність при III ступені ураження суглобів ніг, нерухомості великих суглобів, укороченні ноги більше ніж на 7 см або швидкому прогресуванні хвороби незважаючи на інтенсивне лікування — підлягає призначенню II групи.

Перша

Особи, яким присвоєно I групу, не здатні до самостійного існування. Вони не можуть піднятися з ліжка, рухи супроводжуються інтенсивним болем. Вони повністю втрачають навички самообслуговування. Нижче наведені критерії, що дають підстави для присвоєння I групи інвалідності.

• Займатися професійною діяльністю, що вимагає фізичної праці, для хворого повністю неможливо. Також втрачена здатність самообслуговування.
• Рухові порушення виражені різко. Без допомоги інших людей пацієнт не може навіть стояти.
• Ознаки артрозу різних суглобів ніг на рівні II–IV ступеня розвитку.
• Анкілоз великих суглобів, через який кінцівка зафіксована в неприродному для людини положенні.