Клишоногість у дітей — одна з ортопедичних проблем, що може виникнути в процесі формування опорно-рухового апарату й з якою стикаються батьки. Це відносно рідкісна патологія, частіше зустрічається у хлопчиків. Може бути вродженою або набутою. Легше подолати її, якщо виявити і розпочати лікування на ранніх етапах розвитку.
Що це за патологія
Косолапість у дітей — це деформація стопи, через яку дитина не в змозі поставити її на підлогу всією площею. Зовнішній край ступні відхиляється вниз, а внутрішня її частина — в протилежну сторону. В результаті порушується не лише положення стопи, а й рухливість суглоба між гомілкою і стопою. Деформація може бути односторонньою, що призводить до кульгавості та ризику розвитку сколіозу.
Як класифікується
Клишоногість у дитини буває вродженою або набутою. Вроджена форма трапляється частіше, а причини її виникнення відрізняються від причин набутого варіанту. Також розрізняють односторонню та двосторонню клишоногість — залежно від того, уражена одна чи обидві ніжки. Найчастіше діагностують двосторонню форму.
Існує ще класифікація, що розділяє косолапість на типову та атипову форми. Типова виникає через порушення розвитку м’язової тканини та зв’язково‑сухожильного апарату і поділяється на контрактурні, м’якотканинні й кісткові варіанти — складність корекції зростає в цьому порядку. Атипова форма є наслідком маңыздых патологій опорно‑рухової системи, які з’являються під час ембріонального розвитку.
Ще одна класифікація визначає три ступені клишоногості.
- Перша, або легка ступінь. Дитина може рухати пальцями та гомілковостопним суглобом. Кут відхилення стопи не перевищує 15°. Дефект можна виправити пасивно або за один раз, повернувши стопу в анатомічно правильне положення.
- Друга — середньої тяжкості. Характеризується обмеженням рухливості в гомілковостопі, кут досягає близько 30°. Стопа піддається корекції лише частково, тому деформація частково зберігається.
- Третя, або важка ступінь. Виправлення майже неможливе: суглоб між гомілкою і стопою сильно обмежений у рухах, а кут відхилення перевищує 35°.
Чому вона виникає
Визначити точні причини спастичної клишоногості не завжди просто. Фактори, що призводять до вродженої чи набутої форми, різняться.
Причини вродженої клишоногості:
- Обмежена рухливість плода в порожнині матки — наприклад через підвищений матковий тонус, наявність пухлиноподібного утворення або неправильне положення плода.
- Генетичні порушення. Якщо у батьків або родичів були подібні проблеми, ризик народження дитини з клишоногістю зростає.
- Патології при формуванні нервової та м’язової системи плода під впливом несприятливих зовнішніх факторів.
Причини набутого захворювання:
- Травми м’язових волокон або зв’язкового апарату різного походження.
- Неправильне зрощення кісток стопи, гомілки або суглоба після переломів.
- Пухлинні або пухлиноподібні утворення в тканинах стопи.
- Захворювання хребта та нервової системи.
- Паралітичні стани м’язового походження.
Прояви недуги
Пильні батьки можуть самостійно помітити ознаки клишоногості. Особливо помітні вони вранці одразу після пробудження, коли ноги розслаблені. Діагностичними є також відбитки босих ступень (носок повернутий всередину, сліди розташовані нерівно) або особливості ходи дитини (хитається, перевалюється, робить короткі кроки). Візуальні симптоми на фото зазвичай добре помітні.
- Стопа у зігнутому положенні з глибокою поперечною складкою — основний симптом клишоногості.
- Підняття п’яти вгору зі зміщенням осі щодо гомілковостопа.
- Пальці можуть бути підгорнуті всередину або ступня вигнута під неприродним кутом.
- Стопа укорочена, її товщина збільшена в порівнянні зі здоровою ногою.
- Можливе перекручування кісток гомілки або явне недорозвинення стопи.
Виявлення патології
Іноді про наявність клишоногості дізнаються ще під час внутрішньоутробного УЗД. Остаточний діагноз ставить неонатолог після огляду стопи після народження. Якщо деформацію виявляють пізніше, призначають додаткові дослідження, щоб встановити її причину, ступінь і загальний стан дитини. Це потрібно для підбору правильного лікування. Чим раніше розпочати терапію, тим вищі шанси на відновлення нормального вигляду стоп.
На замітку!
У поліклініці порекомендують проконсультуватися у невропатолога, а також пройти рентгенологічне, комп’ютерне та ультразвукове обстеження. Також потрібно буде здати загальний аналіз сечі та клінічний аналіз крові.
Лікування захворювання
Чим раніше розпочати лікування косолапості у дітей, тим ефективнішим воно буде. Ортопед підбирає індивідуальний лікувальний комплекс з урахуванням особливостей випадку. У терапії застосовують масаж, гіпсування ніг, лікувальну гімнастику та спеціальне ортопедичне взуття. Операція показана при важких ступенях, що не піддаються консервативній терапії. Тактика лікування залежить від ступеня деформації.
Перша ступінь
При легкій формі достатньо регулярного масажу, лікувальної гімнастики та фіксації ступні бинтами.
Курс масажу слід довірити спеціалісту. Тривалість і кількість курсів визначає ортопед. Мета масажу — зміцнення м’язово‑зв’язкового апарату гомілковостопного суглоба, тому масажують не тільки стопи, але й гомілки.
Гімнастика включає різні рухи стопою при фіксованій гомілці або гомілковостопному суглобі: відведення, згинання, обертання тощо. Також виконуються вправи на згинання та розгинання пальців. Вид і кількість вправ підбирає фахівець.
На замітку!
Фіксацію стоп при цій стадії роблять бинтуванням, яке менш жорстке, ніж при більш запущених формах. Забинтовують після гімнастики. Лікування клишоногості на початковій стадії дає хороші й швидкі результати.
Друга ступінь
Окрім вищезгаданих заходів, що служать підготовкою до подальшої терапії, при другому ступені застосовують гіпсові пов’язки. Вони поступово формують правильне анатомічне положення стопи відносно гомілки. Спочатку гіпс змінюють через 7 днів, потім — через 14 днів. Пов’язки мають вигляд чобітків, які носять до повного вирівнювання ніжок.
Третя ступінь
При важкій формі потрібні рішучіші заходи. Розпочинають з консервативних процедур, але якщо вони виявляються неефективними до восьмимісячного віку, вдаються до операції. Маленьким дітям роблять хірургічну корекцію лише сухожильно‑зв’язкового апарату. Після операції призначають носіння складного ортопедичного взуття — брейса. У старших дітей, якщо консервативне лікування не дає результату, можуть виконувати операції на кістках.
Описані методи підходять при вродженій клишоногості. Якщо деформація набута в старшому віці, її коригують масажем, гімнастикою, фіксацією суглоба та носінням ортопедичного взуття, що фіксує гомілковостоп. Тривалість лікування зазвичай від трьох до чотирьох місяців. Проводять два‑три таких курси на рік — тоді придбану деформацію часто вдається виправити.
