Артроз колінного суглоба — найчастіше вражена ділянка при цьому захворюванні. Постійно прогресуючи, недуга поступово відібирає у людини задоволення від вільного та активного способу життя.
Що означає 3 ступінь
3-й ступінь гонартрозу можна вважати критичною стадією, коли суглоб переходить від відносно працездатного стану до значної втрати функції. Рентгенологічні зміни при цій стадії виражені помітніше, ніж при 2-й, але менш важкі, ніж при 4-й. Клінічна картина 3-го ступеня також суттєво відрізняється від ранніх етапів хвороби.
Ознаки 3-го ступеня
За Келгрен-Лоуренсом при гонартрозі 3-го ступеня на рентгені виявляють:
-
- помірне звуження суглобової щілини порівняно зі здоровим коліном;
-
- кістоподібні зміни поступово замінюються вогнищами остеосклерозу;
-
-
- дефекти кісткової тканини досягають близько 5 мм.
-
Класифікація Келгрен-Лоуренса не завжди корелює з інтенсивністю симптомів через їх суб’єктивність (болісні відчуття кожна людина сприймає по-різному). Це ускладнює лікарю оцінку стану і вибір оптимальної тактики лікування. Для більш об’єктивного визначення тяжкості застосовується класифікація Н.С. Косинской.
Рентгенологічні ознаки третього ступеня включають практично відсутню суглобову щілину, склероз суглобових поверхонь з вираженою деформацією та ділянками некрозу кістки під хрящем. По краях суглобових кінців кісток виявляються великі нарости й місця остеопорозу.
Клінічно патологія проявляється постійним болем, що загострюється при ходьбі (на відміну від 2-ї стадії, коли біль з’являється після довгого пересування) і слабшає у положенні сидячи або лежачи. Біль часто порушує сон, змушує шукати пози, у яких симптоми менш відчутні. Навіть зайнявши таку позу, пацієнт невдовзі відчуває тягнучий дискомфорт через відчуття тяжкості в коліні, спричинений венозним застоєм. Після пробудження людина «розробляє» коліно.
На замітку!
Виражено проявляється метеозалежність: коліно починає ни́ти та «скручуватися» при зміні погоди, атмосферного тиску або після тривалого перебування у вологому середовищі. При пальпації коліно болісне, особливо з боку ураження (зсередини, ззовні, спереду тощо). Зсув надколінка також посилює відчуття дискомфорту.
Типовим проявом 3-ї стадії є деформація суглоба. Вона може бути вираженою або ледь помітною, що виявляється зміщенням осей стегнової кістки та гомілки. Деформоване коліно набрякає, при загостреннях трохи червоніє та стає теплим на дотик. Форма деформації може бути U-подібною або X-подібною — залежно від переважного ураження внутрішньої або зовнішньої частини. Гомілка зазвичай відхилена назовні або всередину, пацієнт не може повернути її в нормальне положення. З появою деформації ставлять діагноз деформуючого гонартрозу 3 ступеня.
Через деформацію виникає відносне вкорочення кінцівки, що разом із контрактурою та гіпотрофією м’язів, порушенням конгруентності суглобових поверхонь та погіршенням властивостей синовіальної рідини веде до обмеження рухливості. На 3-й стадії амплітуда згинання колінного суглоба коливається близько 90° або менше.
Іноді виникає повний блок суглоба через потрапляння між поверхнями звапнілих бляшок або відокремлених кістково-хрящових фрагментів. Такий блок інколи проходить самостійно при спробі відновити рухливість.
Симптоми 4 ступеня
При подальшому прогресуванні до 4-ї стадії (за Келгрен-Лоуренсом) рухи в суглобі стають практично неможливими, за винятком невеликих гойдаючих коливань гомілки.
На замітку!
Відстань, яку пацієнт здатен пройти, різко зменшується, часто потрібні тростини або милиці. У хворого з’являється «ощадлива» кульгавість (уникнення навантаження на уражену кінцівку), розвивається м’язова гіпотрофія.
За Келгрен-Лоуренсом 4-й ступінь гонартрозу характеризується вираженим звуженням суглобової щілини. Дефекти кістки можуть сягати до 10 мм. У клінічній практиці 4-та рентгенологічна ступінь за цією системою відповідає більш важкому прояву 3-ї стадії за Косинской:
- суглобова щілина практично відсутня;
- суглобові поверхні сплощені, щільно прилягають одна до одної, їх площа збільшена через різко виражені кісткові нарости;
- в місцях контакту кісток видно зони вираженої кістоподібної перебудови — характерні ознаки деформуючого артрозу;
- рух у колінному суглобі відсутній не через м’язову гіпотрофію чи зміни хряща та синовіальної рідини, а через щільне прилягання суглобових поверхонь.
Важливо!
Відновити рухливість чи хоча б збільшити її амплітуду консервативними методами при цій ступені вже неможливо.
Лікування гонартрозу
Медикаментозна терапія (протизапальні засоби, стероїди) застосовується переважно для купірування болю, патогенетичне лікування має підтримуючий характер. Основними методами вважаються хірургічні втручання. Артроскопія, остеотомія та артропластика при гонартрозі 3-го ступеня дають умовний ефект. Результат залежить від причин артрозу, обсягу ураження та ступеня руйнування хряща й кістки, а також від локалізації.
На замітку!
У поодиноких випадках вдається отримати позитивний ефект шляхом імплантації спеціальних гетерогенних гелів або введенням препаратів гіалуронової кислоти.
Лікування гонартрозу колінного суглоба 3 ступеня, залежно від поширеності процесу та глибини дегенеративних змін, може проводитися одномишелковим або тотальним ендопротезуванням колінного суглоба.
Одномишелкове ендопротезування — заміна частини суглоба штучною «коронкою», яка фіксується на зміненому виростку. Операція малотравматична і має обмежені показання: при ушкодженні зовнішнього або внутрішнього виростка. Її можна виконувати, якщо:
- зв’язковий апарат коліна відносно збережений;
- частина суглоба, протилежна тій, що оперується, знаходиться в доброму стані;
- немає генералізованих захворювань сполучної тканини або вони не у стадії декомпенсації;
- відсутні гнійні осередки та рецидивні загострення артриту.
Тотальне ендопротезування показане при третій стадії та деформуючому артрозі, коли спостерігаються:
- дифузне ураження хрящових структур;
- надмірне розростання кістки;
- часткова або повна втрата функції суглоба (малорухомість, контрактура або повна нерухомість при деформуючому артрозі);
- значні ділянки асептичного некрозу на суглобових поверхнях;
- ревматоїдний артрит;
- пухлини в області суглоба.
Протипоказаннями є активні гострі запальні процеси, а також стани, що не дозволяють згинати чи розгинати суглоб (рубці, артродез, післяопераційні спайки в навколишніх тканинах).
Лікування гонартрозу 4 ступеня лише хірургічне. Воно включає тотальне ендопротезування або артродез (фіксацію суглоба у вигідному положенні з метою збереження опорної функції кінцівки та корекції деформації). Головне ускладнення артродезу — вкорочення кінцівки з подальшими компенсаторними викривленнями кульшового суглоба та попереково-крижового відділу хребта.
Важливо!
Після операцій пацієнтам необхідний тривалий реабілітаційний курс з виконанням низькоамплітудних фізичних вправ для відновлення тонусу м’язів і рухової активності кінцівки.
Прогноз
У довгостроковій перспективі прогноз умовно сприятливий: при своєчасному лікуванні лише у 15–17% хворих процес доходить до третьої стадії (до 98% — при артрозі на фоні ревматоїдного артриту); у більшості вдається зупинити прогресування на 2-й стадії.
Без лікування хвороба прогресує до деформуючого артрозу, руйнує суглоб і може призвести до інвалідності.
Важливо!
Пацієнти, які на 3-й стадії покладаються лише на народні методи, статистично отримують інвалідність з тією ж частотою, що і ті, хто взагалі не лікувався. У відкритих джерелах немає надійних доказів ефективності таких методик.
