Вальгусна деформація колінних суглобів — один із найпоширеніших діагнозів в ортопедії. Хоча інколи ця проблема здається несерйозною, її ігнорування може спричинити не тільки неприємні ускладнення, але й призвести до інвалідності. Часто порушення проявляється ще в ранньому дитячому віці. Тому батьки, що помічають відхилення в ногах у своєї дитини, мають негайно звертатися до спеціалістів. Ранній початок лікування підвищує шанси на повне відновлення.
Що є патологія
У немовлят наявність вальгусного положення колін розглядають як варіант норми. У малюків коліна можуть торкатися одна одної, а гомілки трохи розходитися в сторони. Якщо немає аномалій розвитку суглобових структур, з часом форма ніг вирівнюється.
Викривлення може бути одностороннім або двостороннім. Найбільш помітно воно стає після початку ходьби, коли зростаюче навантаження на нижні кінцівки впливає на формування їх контурів. Зв’язки дитини ще незміцнілі, і часто в процес втягується стопа. На знімках вальгусної деформації колін видно, як ноги набувають форми літери Х.
Без лікування патологія поступово зачіпає хребет. При односторонньому ураженні ситуація ще гірша. Вальгус часто є однією з провідних причин сколіотичних викривлень.
На замітку!
У дорослих також може формуватися вальгусна деформація колін. До групи ризику належать люди похилого віку або ті, хто має інші порушення кістково-м’язової системи, що в кінцевому підсумку призводять до таких змін.
Чому виникає
- Іноді вальгус колін у дітей закладається ще в внутрішньоутробному періоді під впливом несприятливих факторів. У такому випадку одночасно можуть розвиватися викривлення шийки стегнової кістки, вальгусна установка гомілки та плоска стопа. Це може бути одностороннім або двостороннім.
- Найпоширеніша причина вальгусу у дітей — швидкі періоди росту, коли зв’язково‑м’язовий апарат ще не зміцнів або ослаб через різні фактори. Навантаження на ноги в ці періоди перевищує їх здатність витримувати його.
- Вальгус у дітей може викликатися рахітом, особливо його легкими або малопомітними формами. Також до розвитку сприяють хвороби Ерлахера‑Блаунта та інші патології опорно‑рухового апарату.
- Викривлення може виникати при порушеннях росту кісток у зоні епіфізів.
- Контрактура в тазостегновому суглобі часто є передумовою для вторинного розвитку деформації.
- Носіння неякісного або тісного взуття, що стискає стопу і призводить до неправильної постановки ноги, також може спричинити деформацію. У дорослих подібним фактором є вузьке взуття на високих підборах.
- Надмірна вага підвищує навантаження на ноги і сприяє викривленням, особливо при одночасній слабкості м’язів і зв’язок.
- Різні травми та запальні процеси в суглобі можуть стати тригером для вальгусного викривлення.
Як проявляється
Симптоматика вальгусного викривлення колін включає:
- Візуальне розгорнення колін та стоп назовні з формуванням плоскостопості.
- Швидку стомлюваність при ходьбі та появу болючих відчуттів у ногах.
- Паралельний розвиток сколіозу, особливо при односторонньому вальгусі.
- За запущеного стану змінюється хода: пацієнт постійно волочить ногу під час пересування.
- При вродженій деформації у дітей часто спостерігають викривлення шийки стегнової кістки.
- Рентген показує скошений зовнішній виросток стегнової кістки з порушенням процесу окостеніння.
За допомогою рентгенології встановлюють стадію вальгусних колін, що важливо для вибору відповідних лікувальних заходів.
Виділяють легку, середню й тяжку стадії вальгусного дефекту.
- Легка. Якщо провести вісь механічного навантаження уздовж ноги, вона пройде по середній частині латерального виростка стегна і через центр зовнішньої половини виростка великогомілкової кістки. Кут відведення гомілки становить 10°–15°.
- Середня. Вісь торкнеться зовнішнього краю латерального виростка стегна і краю зовнішнього виростка великогомілкової кістки. Кут відхилення збільшується до приблизно 20°.
- Тяжка. Кут відведення перевищує 20°, а вісь взагалі не проходить через колінний суглоб.
Крім рентгенологічного обстеження проводять і лабораторні аналізи. Дослідження рівнів фосфору та кальцію в крові, наявності С‑реактивного білка, сечової кислоти та ревматоїдного фактора допомагає з’ясувати причину патології й обрати правильний терапевтичний підхід.
Лікування викривлення вальгусного
У дітей оптимально починати лікування вальгусної установки колін ще до того, як дитина почне самостійно ходити. Це твердження стосується передусім вроджених форм.
Комплекс терапії охоплює масаж, лікувальну фізкультуру і йогу, застосування спеціальних ортопедичних пристроїв та фізіотерапію. Чим раніше розпочніть лікувальні заходи, тим кращий прогноз. Якщо консервативні методи не дають ефекту, розглядають хірургічне втручання.
Масаж
Досвід показує, що масажні процедури ефективні при лікуванні вальгусних деформацій. Опрацьовуючи м’язи навколо коліна, досягають стабілізації суглоба. Суть процедури — розслабити перенапружені м’язи і зміцнити ослаблені. Для кращого результату масажують також спину, сідниці і поперекову ділянку. Повний курс має становити мінімум 15 сеансів, які слід повторювати не рідше ніж через місяць.
Лікувальна фізкультура
Позитивні зрушення від ЛФК можливі лише за умови щоденних тренувань у кілька підходів. Перший комплекс бажано виконувати в стані розслаблення м’язів — наприклад, після масажу, другий протягом дня, а третій — перед сном. Лише регулярні заняття зміцнять м’язи настільки, щоб вони утримували коліно в правильному положенні. У програму при вальгусі включають присідання, підйоми в гору, вправи на зведення чи розведення кінцівок.
Важливо!
Складання комплексу вправ має виконувати кваліфікований спеціаліст — робити це самотужки неприпустимо.
З рекомендованого обладнання — шведська стінка, палиці, великий м’яч і гімнастична драбина. Корисні також кінні прогулянки, плавання та велоспорт.
Пристрої ортопедичні
Після встановлення діагнозу ортопед перш за все призначає дітям тутор — спеціальну шину, що фіксує стопу, гомілку і стегно в анатомічно правильному положенні. Тутори виготовляють індивідуально і зазвичай носять вночі.
Другий поширений пристрій — ортез, який надягають на коліно в денний час. Він знижує навантаження на суглоб.
Носіння цих пристосувань контролює лікар, коригуючи ступінь фіксації згідно з динамікою стану.
На замітку!
Важливим елементом терапії є ортопедичне взуття. Воно фіксує гомілковостопний суглоб і компенсує надмірне навантаження в цій ділянці.
Фізіотерапевтичне лікування
Серед фізіотерапевтичних процедур для лікування деформацій колін найбільш ефективною вважається електростимуляція м’язових волокон. Імпульси підвищують рухову активність м’язів, сприяють їх зміцненню та збільшенню маси. Покращується кровообіг у тканинах, що підвищує їх харчування.
Хірургічне лікування
Якщо консервативні методи не дали результату, розглядають хірургічне лікування. Частіше до операції вдаються пацієнти похилого віку, у яких шансів на успіх консервативної терапії майже немає. Операцію також проводять при деформаціях меніска коліна, які неможливо виправити іншими способами.
Під час втручання виконують корекційний перелом кісток і встановлення апарата Ілізарова для відновлення правильної осі нижніх кінцівок. У післяопераційний період застосовують знеболення та працюють над зміцненням м’язів навколо коліна для забезпечення його стабільності.
Відгуки
У моєї дитини був діагноз вальгусне викривлення колінних суглобів. Виявили, як тільки малюк почав ходити. Ми виконували всі рекомендації: ходили на масаж, займалися лікувальною фізкультурою тощо. Обійшлися без операції. Зараз дитині 15 років, з колінами все гаразд. Від колишніх проблем не залишилося й сліду.
Євген, Москва
Мені встановили вальгусний дефект у дорослому віці, довелося робити операцію. Я пробувала займатися вправами і ходити на масаж, але це вже не допомагало. Було страшно, але лікар переконав у необхідності операції. Після неї ноги боліли й доводилося приймати знеболювальні. Мені призначили спеціальні вправи для підтримки колін і рекомендації щодо зниження ваги. Хоч довелося багато працювати над собою, я задоволена результатом і почуваюся набагато краще.
Катерина, Білгород
