У нормі, коли коліна зімкнені, відстань між щиколотками не повинна перевищувати 5 сантиметрів. Вальгусна деформація гомілки виявляється значним відхиленням від цієї норми. При захворюванні змінюється контур ніг: вони набувають дугоподібної форми і зближуються в колінних суглобах (нагадують букву «Х»). Патологія може бути вродженою або набутого характеру.
Перші ознаки
Вальгусна деформація гомілки у дітей починає виявлятися в період, коли малюк тільки вчиться стояти й ходити. Надмірне навантаження на суглоби ніг провокує зміну їх форми. Незміцнілі зв’язки розтягуються і втрачають здатність утримувати опорно-руховий апарат.
Важливо!
Основні зміни зачіпають колінні та тазостегнові суглоби. Збоку можна помітити надмірне розгинання коліна у дитини. Поступово приєднуються ознаки плоскостопості: стопа викривлюється всередину, а п’яти відхиляються назовні. У подальшому, при прогресуванні захворювання, може розвинутися сколіоз.
Симптоматика
На початкових стадіях самопочуття дитини не порушується. Ранні прояви вальгусного викривлення часто виявляють під час планового обстеження. У більш пізніх фазах деформація ніг починає створювати незручності: хода стає нестійкою, схожою на кроки пінгвіна. Малюк виглядає незграбним і часто спотикається. Під час ходьби він швидко втомлюється і скаржиться на біль у ногах. При односторонньому ураженні гомілки може виникнути викривлення хребта та порушення постави. Взуття інтенсивніше зношується з внутрішнього боку.
Важливо!
При підозрі на вальгусну деформацію необхідно невідкладно звернутися до ортопеда. Відтермінування візиту може призвести до незворотних змін у суглобах дитини.
Причини захворювання
Однією з причин викривлення гомілок у дітей є спадкова схильність. У таких малюків симптоми з’являються в ранньому віці. Дефекти, пов’язані зі слабкістю зв’язкового апарату, спричиняють зміну форми ніг під час навчання ходьбі. Серед інших частих причин вальгусної деформації виділяють:
- вроджені ушкодження нижніх кінцівок;
- захворювання суглобів;
- важкий перебіг рахіту;
- авітаміноз;
- порушення обміну речовин;
- ослаблений імунітет при частих запальних процесах у організмі.
У дорослих однією з причин може бути патологія суглобів, що зародилася в дитинстві і стала помітною в зрілому віці. Таке трапляється при швидкому наборі ваги або заняттях професійним спортом. У жінок викривлення кісток часто виникає в період менопаузи.
Стадії розвитку
Вальгусна деформація нижніх кінцівок не завжди відразу кидається в очі. На початкових етапах ступінь ураження визначають за рентгенівськими знімками кісток. Ортопед вимірює кут відхилення гомілки від нормального положення. Залежно від результатів виділяють три ступені вальгуса.
- Легка. Нижня частина гомілки відхилена назовні не більше ніж на 10–15 градусів. На цьому етапі симптоми відсутні і візуально патологію визначити складно.
- Середня. Кут відхилення до зовнішньої сторони сягає приблизно до 20 градусів. Ноги вже набувають характерної Х-подібної форми.
- Важка ступінь. На рентгені при цій стадії чітко видно дугоподібні викривлення ніг. Кут викривлення перевищує 20 градусів. З’являються труднощі при ходьбі й болі.
Діагностування
При встановленні діагнозу ортопед враховує фактори ризику та спадковість. Для визначення ступеня вальгусної деформації призначають:
- рентгенографію нижніх кінцівок (оглядову);
- за підозри на рахіт — знімок грудної клітки;
- комп’ютерну томографію кісток стопи, гомілки, стегна та таза;
- плантографію (зображення підошви).
Додатково можуть визначати вміст кальцію в кістках. Також необхідно здати клінічні та біохімічні аналізи крові.
Методи виправлення
Лікування вальгусної деформації гомілки — тривалий і складний процес. При перших двох ступенях переважно застосовують консервативні методи. Для корекції форми ніг та відновлення функцій сухожиль і зв’язок використовують:
- масаж;
- корекцію ортопедичним взуттям;
- лікувальну гімнастику.
Ці методи застосовують як у дітей, так і в дорослих.
Важливо!
Консервативна терапія вальгусної деформації у дітей найбільш дієва до досягнення ними 7 років. У цей період кістки краще піддаються корекції.
Особливості проведення масажу
Процедуру проводять курсами по 15 або 20 днів з місячною перервою між курсами. Масаж включає різні прийоми залежно від мети: одні м’язи потрібно розслабити, інші — підвищити тонус.
Починають сеанс з погладжувань, після чого переходять до розтирання, розминання та вібрації. Завершують масаж знову погладжуванням.
Перед масажем дитину кладуть на живіт, під гомілкостоп підкладають невисокий валик. Послідовність масажних дій:
- спина;
- крижова область;
- сідниці;
- задні поверхні гомілок і стегон.
Потім положення змінюють: малюка кладуть на спину, ногу кладуть на валик. Продовжують масаж у такому порядку:
- колінний суглоб;
- ділянка ахіллового сухожилля;
- передня та бічна поверхні гомілки;
- стопа і підошва.
Важливо!
Масаж не повинен викликати болю чи сильного дискомфорту. Неприпустимо раптово переходити від легких прийомів до інтенсивного розминання.
Лікувальна фізкультура
Гімнастикою найкраще займатися відразу після масажу, коли м’язи розігріті і суглоби мають більшу амплітуду рухів. Ефективні вправи:
- поперемінні обертання голеностопними суглобами;
- рухи стопами вгору і вниз;
- утримування невеликих предметів ступнями;
- згинання і розгинання колін;
- присідання навпочіпки з широко розведеними ногами, спираючись на всю стопу;
- ходьба на п’ятах, носках і по зовнішніх краях підошви.
Кожну вправу слід повторювати по 5 або 6 разів. Корисно також навчити дитину кататися на велосипеді. Відвідування басейну та прогулянки босоніж по нерівній поверхні також сприяють виправленню деформації.
Ортопедичне взуття
Вальгусні гомілки добре коригуються правильним положенням стопи. Для цього призначають носіння спеціального коригуючого взуття. Воно шиється з натуральної шкіри і має високі жорсткі бокові стінки.
Спеціальний каблук перешкоджає завалюванню стопи всередину. Ортопедична устілка запобігає прогресуванню плоскостопості. Взуття слід носити постійно до одужання.
Оперативний метод
У занедбаних випадках консервативне лікування виявляється неефективним. Оперативні способи корекції застосовують переважно у дорослих. Дітям операції зазвичай не виконують до повного формування скелета. Суть втручання — видалення частини стегнової кістки з установкою апарату Ілізарова.
