– Вальгусна деформація стопи у дитини — стан, при якому малюк під час ходьби спирається на внутрішній край ступні. Часто такий тип ходи супроводжується плоскостопістю і змушує батьків хвилюватися, що ноги дитини можуть погіршитися або не піддатись повному лікуванню в майбутньому. У цій статті розповідається, що говорить педіатр Е. О. Комаровський про вальгусну деформацію стоп у дітей і які поради щодо лікування, гімнастики та вибору взуття він дає мамам і татам.
Патологія стоп у дітей
Батьки, які стежать за першими кроками свого малюка, можуть насторожитися через шаркаючу чи невпевнену ходу і швидку втомлюваність. Вони іноді помічають особливість постановки стоп: дитина опирається не всією підошвою, а переважно внутрішнім її краєм.
Якщо поглянути на ніжки таких дітей ззаду, видно певне викривлення: гомілка і стопа не утворюють прямої лінії. Між ними з’являється кут, спрямований вершиною всередину, тому нижні кінцівки набувають Х-подібної форми.
На замітку!
Якщо покласти дитину на спину і підняти випрямлені ноги, тримаючи коліна разом, відстань між внутрішніми щиколотками перевищить 4 см. Стопа розпласкується в ширину — з’являється поперечне плоскостопість.
Такий стан у дітей зустрічається досить часто і викликає занепокоєння у батьків. Турбуючись про здоров’я малюка, вони звертаються до спеціалістів.
Розрізняють 4 ступені вальгусного викривлення ніг у дитини.
- 1 ступінь. Кут відхилення від норми не перевищує 15 градусів.
- 2 ступінь. Відхилення кута до 20 градусів.
- 3 ступінь. Кут більше 20, але менше 30 градусів.
- 4 ступінь. Характеризується кутом понад 30 градусів.
При вальгусі 1–2 ступеня положення ніг добре піддається корекції за допомогою фізіотерапії, масажу та ЛФК. Третя ступінь потребує тривалого лікування, проте стопу можна виправити. Якщо є четвертий ступінь, спочатку застосовують консервативні методи, а при їх неефективності показане хірургічне втручання.
На замітку!
Ступінь вираженості плоскостопості теж може бути різною — її визначать при огляді дитячий ортопед.
Батьків хвилює, який вплив матиме деформація стоп на подальший розвиток і здоров’я дитини, адже така патологія може спричинити проблеми з колінними та кульшовими суглобами. Асиметричне ураження однієї стопи нерівномірно навантажує хребет, що теж негативно відображається на його стані.
Причини деформації стоп
Потрібно з’ясувати, що саме викликає викривлення нижніх кінцівок. За Комаровським, причини вальгусної стопи у дітей поділяються на дві групи:
- анатомічні;
- функціональні.
Анатомічна деформація з’являється через вроджені порушення розвитку опорно-рухового апарату. Комаровський вважає, що в такому випадку вальгус у дитини слід коригувати фізіопроцедурами, гімнастикою та обов’язковим носінням ортопедичного взуття. Якщо ці методи не дають ефекту і деформація виражена сильно, рекомендована операція.
На замітку!
Функціональні порушення виникають у процесі формування стопи. Важливо встановити вік, у якому вони вперше з’явилися. Плоско-вальгусна конфігурація стоп у малюка, що тільки починає ходити, не повинна одразу лякати — це може бути фізіологічним і рано говорити про деформацію.
Е. О. Комаровський пояснює, що всі діти народжуються зі стопою без вираженого зводу, і подальший розвиток залежить від навантажень. Коли дитина починає ставати на ноги, амортизуючу роль виконує шар підшкірного жиру. Лише до 2–3 років поступово формується м’язово-зв’язковий апарат. До цього часу за дитиною потрібно спостерігати. Якщо немає інших хвороб, що порушують розвиток м’язів і кісток, плоска стопа і вальгус не є приводом для паніки.
Які захворювання можуть призвести до деформації стоп у дитини, що починає ставати і ходити? Основні фактори такі:
- генетичні аномалії;
- ураження центральної нервової системи (що викликає спазми окремих м’язових груп і неправильну установку стопи);
- ендокринні порушення (надмірна або недостатня маса тіла);
- прагнення батьків раніше підвести дитину на ніжки, коли опорно-руховий апарат ще не готовий до навантажень);
- недостатнє харчування, що порушує формування скелета;
- рахіт.
Подібні обставини можуть викликати й варусну деформацію стопи у дитини. У цьому випадку опорою стає зовнішній край стопи, ноги викривляються, набуваючи форми літери О. Існує фізіологічний варус: положення ніг визначено конституцією дитини (часто у худеньких дітей).
Якщо при огляді у лікаря патологічні причини виключені, слід допомогти стопі розвиватися правильно. Комаровський підкреслює, що багато «діагнозів», поставлених маленькій дитині, потребують перегляду. Разом із формуванням зводу стопи ознаки викривлення зникають. Але не варто пасивно чекати на покращення без жодних дій, попереджає відомий педіатр. Динамічне спостереження дозволить вчасно помітити погіршення, а розумні рекомендації допоможуть дитині вирости здоровою.
На замітку!
Стопа формуєтсья до 12 років. До цього віку допомога буде найбільш ефективною.
Рекомендації
Комаровський зазначає, що при недостатньому розвитку м’язів стоп у дитини «ніжки починають завалюватись всередину». Щоб запобігти вальгусу, корисно спрямовувати ступні в протилежну сторону за допомогою супінаторів. До такої корекції вдаються лише коли батьки не можуть забезпечити дитині достатнього тренування м’язів:
- стрибки;
- біг;
- гра у футбол;
- ходьба по нерівних поверхнях на природі (пісок, газони біля будинку).
Достатня й різноманітна рухова активність, що задіює всі м’язи стопи, на думку педіатра — чудова альтернатива курсам масажу при малорухливому способі життя дитини.
При вираженому вальгусі без індивідуальних ортопедичних устілок або взуття не обійтись. Про необхідність такої корекції скаже ортопед після повного обстеження.
Підбір взуття
Для профілактики вальгуса рекомендовано перший кожен день надягати дитині взуття «для перших кроків». У такому випадку ніжки в безпеці і не потребують додаткового захисту. Щоб стопи отримували масаж, корисно дозволяти дитині ходити по нерівних поверхнях. Для прогулянок на вулиці педіатр радить підбирати дитячі черевики або сандалі таким чином:
- з натуральних матеріалів;
- з тонкою й гнучкою підошвою, що створює навантаження на м’язи;
- з широким округлим носком;
- з невеликим каблуком;
- зі щільним задником для фіксації гомілковостопного суглоба;
- всередині — м’яка знімна устілка;
- на устілці має бути опуклість посередині внутрішньої сторони (батьки називають це «супінатором»), — як підкреслює Комаровський.
Лікар не радить купувати спеціальні ортопедичні сандалі як першу пару без вагомих підстав, бо в більшості випадків це не дає користі.
На думку Е. О. Комаровського, «неправильне взуття» самостійно не викликає вальгусного плоскостопості або інших деформацій стоп у дітей. Проте він радить дотримуватись простих правил при покупці:
- відвідати магазин у другій половині дня;
- попрохати приміряти обидва черевики і походити в них;
- запитати дитину, чи зручно, і попросити ворушити пальцями;
- переконатися, що відстань від найдовшого пальця до внутрішнього краю взуття складає не менше 10 мм.
Як зміцнювати стопу
Щоб укріпити м’язи і зв’язки та сформувати правильний звід стопи, Комаровський рекомендує такі вправи:
- З десятимісячного віку батьки можуть встановити в кімнаті шведську стінку і заохочувати дитину тренуватися на ній. З півтора років малюк часто вже сам лізе вгору. Це проста вправа навантажує різні групи м’язів стопи. Щоб уникнути травм, батьки мають постелити на підлогу спеціальний мат і підстраховувати дитину від падіння.
- Комаровський радить для зменшення плоско-вальгусної деформації ходіння по нерівній поверхні. Щоденне годинне заняття допомагає зміцнити м’язи. Можна придбати спеціальні килимки або зробити їх самотужки, приклеївши на основу округлі камінці, пробки від пластикових пляшок або каштанові плоди.
Дошкільника варто навчити виконанню таких вправ:
- згинання пальців ніг;
- обертання в гомілковостопних суглобах за і проти годинникової стрілки;
- підошовне згинання стоп;
- захоплення і утримання пальцями стопи різних предметів;
- тягнення носка вперед і на себе.
За потреби вправи доповнюють масажем ніжок і фізіопроцедурами.
Потрібно пам’ятати про профілактику:
- не форсувати підйом на ноги, поки дитина сама не почне цього робити;
- забезпечити повноцінне харчування;
- частіше дозволяти ходити босоніж, в тому числі по нерівних поверхнях;
- проводити зміцнювальну гімнастику;
- правильно підбирати взуття;
- регулярно гуляти з дитиною;
- вчасно проходити диспансерні огляди.
Е. О. Комаровський просить батьків менше хвилюватися через уявні «страшні» діагнози. Проте це не означає, що у дитини не може бути варусних чи вальгусних деформацій стоп. Уважне спостереження за станом малюка й адекватна рухова активність допоможуть запобігти або подолати більшість проблем з ногами.
